Методика сучасного уроку
Етапи планування уроку
1. Розробка системи уроків з теми або розділу.
2. Визначення освітніх, виховних та розвиваючих завдань уроку на основі програми.
3. Відбір оптимального змісту матеріалу уроку, поділ його на завершені у смисловому відношенню блоки, частини, виділення опорних знань.
4. Виділення головного матеріалу, який учень повинен засвоїти на уроці.
5. Розробка структури уроку, визначення його типу та найбільш доцільних методів і прийомів навчання.
6. Знаходження зв’язків даного матеріалу з іншими предметами та використання цих зв’язків під час вивчення нового матеріалу.
7. Планування всіх дій вчителя і учнів на всіх етапах уроку.
8. Підбір дидактичних засобів уроку (плакатів, карток, схем, допоміжної літератури, картин, відеоматеріалів, комп’ютерних засобів).
9. Перевірка обладнання та технічних засобів навчання.
10. Планування записів та малюнків на дошці.
11. Планування самостійної роботи учнів на уроці.
12. Визначення форм і прийомів закріплення отриманих знань.
13. Визначення змісту, об’єму і форм домашнього завдання.
14. Планування форм підведення підсумків уроку.
15. Планування позакласної роботи з даної теми.
16. Запис плану і ходу уроку у відповідності до вимог.
Основні етапи традиційного уроку
1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Перевірка знань і умінь учнів.
4. Постановка мети заняття перед учнями.
5. Організація сприйняття нової інформації.
6. Первісна перевірка розуміння.
7. Організація засвоєння нового матеріалу шляхом відтворення інформації і виконання вправ за зразком.
8. Творче застосування та здобуття знань.
9. Узагальнення матеріалу, що вивчався на уроці, і введення його в систему раніше засвоєних знань.
10. Контроль за результатами навчальної діяльності, що здійснюється вчителем і учнями, оцінювання знань.
11. Домашнє завдання до наступного уроку.
12. Підведення підсумків уроку.
Структурні елементи уроку
| Етапи | Дидактичні задачі | Показники реального результату розв’язання задачі |
| 1.Організація початку заняття. | Підготовка учнів до роботи на занятті. | Повна готовність класу та обладнання, швидке вклю-чення учнів у діловий ритм. |
| 2.Перевірка виконання домашнього завдання. | Встановлення правильності та осмисленості виконання домашнього завдання всіма учнями, виявлення прогалин та їх корекція. | Оптимальність поєднання контролю, самоконтролю та взаємоконтролю для вста-новлення правильності виконання завдання і корекції прогалин. |
| 3.Підготовка до основного етапу заняття. | Забезпечення мотивації та прийняття учнями мети навчально-пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань та вмінь. | Готовність учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності на основі опорних знань. |
| 4.Засвоєння нових знань і способів дій. | Забезпечення сприйняття осмислення та первісного запам’ятовування знань і способів дій, зв’язків та відносин у об’єкті вивчення. | Активні дії учнів з об’ємом вивчення; максимальне використання самостійності у здобутті знань та оволодінні способами дій. |
| 5.Первісна перевірка розуміння. | Встановлення правильності та осмисленості засвоєння нового навчального мате-ріалу; виявлення прогалин те неправильних уявлень та їх корекція. | Засвоєння суті засвоєних знань і способів дій на репродуктивному рівні. Усунення типових помилок та неправильних уявлень в учнів. |
| 6.Закріплення знань і спосо-бів дій. | Забезпечення засвоєння нових знань і способів дій на рівні застосування у зміненій ситуації. | Самостійне виконання зав-дань, що потребують засто-сування знань у знайомій та зміненій ситуації. |
| 7.Узагальнення і систематиза-ція знань. | Формування цілісної системи провідних знань з теми, курсу; виділення світоглядних ідей. | Активна та продуктивна діяльності учнів з вклю-чення частин в ціле, класифікації та система-тизації, виявлення внутріш-ньопредметних та між- курсових зв’язків. |
| 8.Контроль і самоперевірка знань. | Виявлення якості та рівня оволодіння знаннями, способами дій, забезпечення їх корекції. | Отримання достовірної інформації про досягнення всіма учнями запланованих результатів навчання. |
| 9.Підведення підсумків занять. | Аналіз та оцінка успішності досягнень мети; перспективи наступної роботи. | Адекватність самооцінки учня оцінки вчителя. Отримання учнями інформації про реальні результати навчання. |
| 10.Рефлексія. | Мобілізація учнів на рефлексію своєї поведінки (мотивації, способів діяль-ності, спілкування). Засво-єння принципів саморегуля-ції та співробітництва. | Відкритість учнів в осмисленні своїх дій та самооцінці. Прогнозування способів саморегуляції та співробітництва. |
| 11.Інформація про домашнє завдання. | Забезпечення розуміння цілі, змісту і способів виконання домашнього завдання. Перевірка відповідних записів. | Реалізація необхідних та достатніх умов для успішного виконання домашнього завдання всіма учнями у відповідності з актуальним рівнем їх розвитку. |
Типологія уроків
В педагогічній літературі немає єдиної класифікації типів уроків: Чередов І.М. виділяє дев’ять, Онищук В.А. – шість (найбільш поширена типологія), М.І.Махмудов – чотири.
І. Урок вивчення нового матеріалу та первісного закріплення знань
Види навчальних занять: лекція, дослідницька лабораторна робота, навчальний практикум, екскурсія.
Мета – вивчення та первісне засвоєння нового навчального матеріалу, осмислення зв’язків та відносин в об’єктах вивчення.
Етапи уроку, логіка дій на уроці
1. Організація початку уроку.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Підготовка учнів до засвоєння нових знань.
4. Первісне вивчення нового матеріалу. Вказівка на те, що учні повинні запам’ятати. Мотивація запам’ятовування та подальшого збереження у пам’яті.
5. Первісне закріплення під керівництвом вчителя шляхом прямого повторення.
6. Контроль результатів первісного запам’ятовування знань.
7. Регулярне систематичне повторення.
8. Первісне закріплення знань, застосування отриманих знань і навичок для набуття нових.
9. Включення опорного матеріалу для запам’ятовуванняв контроль знань. Контроль та самоперевірка знань.
10. Підведення підсумків уроку.
11. Інформація про домашнє завдання.
ІІ. Урок закріплення знань
Види навчальних занять: практикум, лабораторна робота, співбесіда, екскурсія, консультація.
Мета – вторинне осмислення вже відомих знань, відпрацювання вмінь та навичок, їх застосування.
Логіка процесу закріплення знань
1. Актуалізація опорних знань та їх корекція. Постановка мети.
2. Визначення меж (можливостей) застосування цих знань: що за їх допомогою можна визначити, де застосувати?
3. Відтворення учнями знань, умінь та навичок, що необхідні для виконання запропонованих завдань.
4. Вправи за зразком та у подібних умовах з метою вироблення умінь безпомилкового застосування знань.
5. Перевірка виконання завдань. Обговорення припущених помилок та їх корекція.
6. Вправи з перенесенням знань в нові умови.
7. Домашнє завдання.
ІІІ. Урок комплексного застосування ЗУН учнів
Види навчальних занять: практикум, лабораторна робота, семінар.
Мета – засвоєння вмінь самостійно у комплексі застосовувати знання, уміння та навички, здійснювати їх перенесення в нові умови.
Логіка процесу комплексного застосування ЗУН
1. Постановка мети уроку. Мотивація дій.
2. Актуалізація ЗУН, необхідних для творчого застосування знань, що є опорними.
3. Узагальнення та систематизація знань і способів діяльності.
4. Тренувальні вправи за зразком, алгоритмом, інструкцією.
5. Ознайомлення з новими вміннями; вправи на їх засвоєння. Вправи на їх закріплення.
6. Засвоєння зразка комплексного застосування ЗУН.
7. Застосування узагальнених ЗУН в нових умовах. Вправи творчого характеру.
8. Контроль та самоконтроль знань, умінь і навичок.
9. Підсумок уроку.
10. Домашнє завдання.
IV. Урок узагальнення і систематизації знань
Види навчальних занять: семінар, конференція, круглий стіл.
Мета – засвоєння знань у системі; узагальнення окремих знань у систему.
Етапи уроку
1. Підготовка учнів: оповіщення заздалегідь теми (проблеми), питань, літератури. Організаційний момент.
2. Надання учням під час узагальнюючої діяльності на уроці необхідних матеріалів: таблиць, довідників, наочних посібників, узагальнюючих схем, комп’ютерних матеріалів.
3. Виконання учнями (індивідуально і колективно) (усних та письмових) завдань узагальнюючого та систематизуючого характеру.
4. Перевірка виконання робіт.
5. Формулювання висновків за вивченим матеріалом.
6. Підведення підсумків. Узагальнення окремих знань вчителем.
7. Оцінювання результатів уроку.
8. Домашнє завдання.
V. Урок контролю, оцінювання та корекції знань учнів
Вид навчальних занять:контрольна робота, залік, тестування.
Мета – визначення рівня володіння знаннями. Корекція знань, умінь, навичок. У процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів лежить діяльність, напрямлена на виконання завдань, що поступово ускладнюються, за рахунок комплексного охоплення знань, застосування їх на різних рівнях.
Основні етапи уроку
1. Постановка завдань уроку.
2. Подання змісту контрольної чи перевірочної роботи (тесту).
3. Виконання учнями завдання.
4. Підведення підсумків уроку.
5. Визначення типових помилок в знаннях та уміннях, а також шляхів їх усунення та удосконалення знань і умінь.
Рівні контролю і корекції знань
1. Рівень осмисленого сприйняття знання, зафіксованого у пам’яті. Це означає: зрозумів, запам’ятав, відтворив.
2. Рівень готовності застосовувати знання за зразком та в подібних умовах. Це означає: зрозумів, запам’ятав, відтворив, застосував за зразком та в змінених умовах, де треба розпізнавати зразок.
3. Рівень готовності до творчого застосування знань. Це означає6 оволодів знаннями на певному рівні та навчався переносити їх в нові умови.
VІ. Комбінований урок
Основні етапи уроку
1. Організаційний етап.
2. Перевірка домашнього завдання. Постановка мети уроку.
3. Всебічна (комплексна) перевірка знань.
4. Підготовка учнів до активного осмисленого засвоєння нового матеріалу, тобто актуалізація знань, практичних та розумових вмінь.
5. Засвоєння нових знань.
6. Закріплення матеріалу, що був вивчений на цьому уроці і раніше, який пов’язаний з новим.
7. Підведення підсумків і результатів уроку.
8. Інформація учнів про домашнє завдання та інструктаж з його виконання.
Література
1. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. – М.: Просвещение, 1985. – 208 с.
2. Волков Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академія, 2001. – 576 с.
3. Зотов Ю.Б. Организация современного урока/ Под ред. П.И. Пидкасистого. – М.: 2004.
4. Иванова Л.А. Активизация познавательной деятельности учащихся при изучении физики. Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1983.- 160 с.
5. Ильина Т.А. Педагогика. Курс лекций. – М.: 2004.
6. Кириллова Г.Д. Теория и практика урока в условиях развивающего обучения. – М.: 2000.
7. Конаржевский Ю.А. Анализ урока. – М.: Образовательный центр «Педагогический поиск», 2000.
8. Культура современного урока / Под ред Н.Е.Щурковой. – М.: 2004.
9. Махмудов М.И. Современный урок. 2-е изд. – М.: 2005.
10. Онищук В.А. Урок в современной школе. – М.: 2005.
11. Онищук В.О. Типи, структура, методика уроку в школі. – К.: Рад. школа, 1983.
12. Педагогика. Учебное пособие для студентов пед. вузов и пед колледжей/ Под ред. В.Пидкасистого. – М.: Педагогическое Общество России, 2000. – 640 с.
13. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.: А.С.К., 2003.
14. Селевко Г.К. Тестовый аспектный анализ урока. – М.: 2006.
15. Сучасні уроки// Завуч. – 2002. - № 35 (149).
16. Энциклопедия профессионального образования. В 3-х томах/ Под ред С.Я. Батышева. – М.: АПО, 1999.
Коментарi