Самоаналіз уроку

Самоаналіз уроку – це уявне розкладання (розгляд) проведеного уроку на його складові з глибоким проникненням в їх суть, завдання з метою оцінити кінцевий результат своєї діяльності шляхом порівняння запланованого із здійсненим з урахуванням успіхів та здобуттів учнів.

Рівні самоаналізу уроку:

· емоційний – мимовільний рівень, коли учитель відчуває задоволеність або незадоволеність своєю педагогічною діяльністю;

· оціночний – коли оцінюється відповідність результату уроку цілям і плану, що були розроблені;

· методичний – коли урок аналізується з позицій існуючих вимог до нього.

· рефлексивний – коли визначаються причини і наслідки, що вони мають. Це вищий рівень аналізу, для здійснення якого необхідно застосовувати психолого-педагогічну теорію.

Самоаналіз уроку

Варіант 1

1. Характеристика класу

А) Розглядається структура міжособистісних відносин: лідери, аутсайдери; наявність угрупувань, їх склад; взаємодія структур особистих взаємовідносин і організаційної структури класу.

Б) Необхідно дати характеристику недоліків біологічного розвитку учнів: дефекти зору, слуху; соматична ослабленість; особливості вищої нервової діяльності (надмірна загальмованість або збудженість); патологічні відхилення.

В) Характеристика недоліків психічного розвитку: слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих чи інших членів учнівського колективу; слабкий розвиток вольової сфери в окремих учнів; слабкий розвиток емоційної сфери особистості. Далі розглядається характеристика розвитку психічних властивостей: відсутність пізнавального інтересу, потреби в знаннях, установки на навчання; недоліки у ставленні особистості до себе, вчителя, сім’ї, колективу.

Г) Аналіз недоліків підготовленості учнів класу: прогалини у фактичних знаннях і вміннях; проблеми у навичках учбової праці; дефекти у звичках і культурі поведінки.

Д) Розгляд недоліків дидактичних та виховних впливів школи, після чого – недоліків впливу сім’ї, одноліток, позашкільного середовища.

Примітка. Зрозуміло, зовсім не обов’язково під час кожного самоаналізу уроку давати таку подобну характеристику класу, в якому він проходив. Однак самоаналіз уроку вчителем відрізняється від його аналізу керівника тим, що він зорієнтований не тільки на конкретний клас, але й на конкретних учнів.

2. Аналіз зовнішніх зв’язків уроку: встановлення місця і ролі даного уроку у темі, що вивчається; характер зв’язку уроку із попередніми та подальшими уроками.

3. Характеристика триєдиної мети уроку з опорою на характеристику класу: чого треба досягнути в знаннях і уміннях, виходячи із специфіки учнівського колективу; який виховний вплив на учнів; які якості розвивати.

4. Характеристика задуму уроку (план):

Ø що собою представляє зміст учбового матеріалу;

Ø як будуть засвоювати його учні, тобто які методи навчання і форми організації пізнавальної діяльності;

Ø яку частину матеріалу вони можуть засвоїти самі;

Ø яка частина матеріалу потребує допомоги учителя під час його засвоєння;

Ø що необхідно міцно засвоїти, а що використовувати тільки для ілюстрації;

Ø що з вивченого раніше необхідно повторити і на що спиратись під час вивчення нового;

Ø як закріпити те, що вивчено;

Ø що буде цікавим і легким, а що – важким;

Ø яким чином будуть досягнуті на уроці виховні та розвиваючі задачі.

5. Як був побудований урок, виходячи з його задуму? Характеристика етапів уроку виділення навчально-виховних моментів, які найбільш позитивно або негативно вплинули на хід уроку, на формування кінцевого результату.

6. Структурний аспект самоаналізу: подобний аналіз етапів, які, на думку вчителя, мали найбільш сильний позитивний або негативний вплив на формування кінцевого результату уроку; аналіз відповідності в межах цих моментів завдань, змісту, методів і форм (доведення оптимального вибору).

7. Функціональний аспект аналізу: визначається, наскільки структура уроку відповідала поставленій меті, задуму уроку, можливостям класного колективу. Виділяються найбільш вдалі та невдалі моменти діяльності учителя і учнів; аналізується відповідність стилю відносин учителя і учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку.

8. Оцінювання кінцевого результату уроку: оцінка якості знань, умінь і навичок, отриманих учнями на уроці, визначення невідповідності між поставленими завданнями і реальним кінцевим результатом уроку. Причини цієї невідповідності; оцінка досягнення виховних і розвиваючих завдань уроку; висновки та самооцінка уроку.

Самоаналіз уроку

Варіант 2

1. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі? Його зв’язок з попередніми уроками?
2. Які особливості класу були враховані під час планування уроку?
3. Які завдання планувалось вирішити на уроці? На чому ґрунтується такий вибір завдань уроку?
4. На чому ґрунтується вибір структури і типу уроку?
5. На чому ґрунтується вибір змісту, форм і методів навчання (за елементами уроку)?
6. Які умови (навчально-матеріальні, гігієнічні, мораль-но-психологічні, часові тощо) були створені на уроці?
7. Чи були відхилення від плану уроку? Чому? Які саме? До чого вони призвели?
8. Як можна оцінити результати уроку? Чи розв’язані його завдання? Чи не було перевантаження учнів?
9. Які висновки можна зробити на майбутнє з результатів уроку?
Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.