Формування в учнів здорового способу життя на підставі здоров’язберігаючих та інтерактивних технологій
В народі кажуть "Або ви турбуєтесь про своє здоров’я, або воно потурбує вас." У сучасному суспільстві життя й здоров’я людини визначаються як найвищі людські цінності. Всіх сьогодні надзвичайно хвилює питання допомогти дітям бути здоровими, сильними, витривалими. Адже, на жаль, несприятливі соціально-економічні умови сучасної України, важка екологічна ситуація, інформаційне перенасичення та інтенсифікація навчального процесу викликають тенденції до погіршення здоров’я дітей і учнівської молоді.
Здоров’я цієї вікової групи особливо важливо, тому що, за оцінкою фахівців, приблизно 75% хвороб дорослих є наслідком умов життя в дитячі та юнацькі роки. Майже 90% дітей, учнів, студентів мають відхилення в здоров’ї, а більше 50% - незадовільну фізичну підготовку. Україні необхідно покоління з високим рівнем освіченості, культури і здоров’я, здатне сприймати загальнолюдські цінності, творчо, продуктивно та довго діяти в будь-якій галузі соціальної практики.
Головне завдання дорослих полягає в тому, щоб сформувати в українців свідоме ставлення до власного здоров’я. Утвердження загальнолюдських цінностей, збереження здоров’я громадян України є винятково актуальною проблемою сьогодення.
Томуметою санаторної школи-інтернату є збереження і підвищення рівня здоров’я учнів, формування здорового способу життя, готовності до подолання труднощів життя. Мета реалізується черезнаступні завдання:
· виховання потреби і умінь самостійно займатися фізичною культурою і спортом;
· розширення функціональних можливостей організму і укріплення здоров’я; розвиток рухливих якостей;
- формування культури здорового способу життя учнів як у навчальний, так і позаурочний час;
- формування особистісно-ціннісного ставлення до здоров’ю та усвідомленої потреби у здоровому способу життя.
Науково-теоретична базаактуальності проблеми підкріплена нормативно-правовими документами: законом України "Про освіту", "Про фізичну культуру і спорт", Державною національною програмою "Освіта" ("Україна ХХI століття"), Положенням про загальноовітню санаторну школу-інтернат, цільовою комплексною програмою "Фізичне виховання – здоров’я нації та Національною програмою "Діти України", Державним стандартом загальної середньої освіти, технологія інтерактивного навчання (Дж. Шерман, Г. Фріц, С. Ренегар, Дж. Фредерік, О. Пометун, Л. Пироженко).
Провідна наукова ідея:впровадження здоров’язберігаючих та інтерактивних інноваційних технологій на уроках з фізичної культури, ЛФК та позакласних заходах з метою формування здорового способу життя.
Інноваційна значущість- активність оздоровчої діяльності, здатності до спілкування з валеологічної тематики, умінні розробляти індивідуальну оздоровчу систему й вести здоровий спосіб життя.
Технологія реалізації:здоров’язберігаючі та інтерактивні технології.
Здоров’язберігаюча технологія-це побудова послідовності факторів, що попереджують руйнування здоров’я при одночасному створенні системи сприятливих для здоров’я умов.
Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:
· сприятливі умови навчання дитини у школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
· оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
· повноцінний та раціонально організований руховий режим.
Зупинимось на технологіях здоров’язбереження, які можна використати у нашій школі. Це психологічні технології, наприклад:
· психогімнастика- допоміжний метод, який спирається на невербальну експресію, перш за все на міміку та жести - взагалі на рух. Це дає можливість глибше заглянути у переживання інших і наблизитися до розуміння цих переживань;
· прогулянки на природі;
· емоційний комфорт: куточки настрою, дні радості;
Наступна технологія- це рухова активність, завданням якої є:
· корекція порушень постави;
· зміцнення серцево-судинної і дихальної систем за допомогою виконання дозованих навантажувальних вправ;
· зміцнення м’язів, розвиток гнучкості тіла;
· навчання спортивним оздоровчим технологіям.
Прикладом технології рухової активності, яка використовується у нашій школі є: щоденна зарядка до занять, комплекси дихальної гімнастики, фізкультхвилинки, заняття на тренажерах, пальчикова гімнастика в початкових класах тощо.
Також я вважаю, що потрібно формувати культуру здорового способу життя учнів як навчальний, так і позаурочний час. Серед форм та методів процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини, розвиток здібностей дитини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості. Разом з учнями ми розробляємо сценарії і проводимо спортивні свята, конкурси такі, як:
· "Веселі старти" для учнів початкової школи;
· "Козацькі забави" для учнів 5-6 класів;
· спортивні змагання.
Під час проведення таких заходів у учнів формується ставлення до власного здоров’я як до найвищої соціальної цінності, загальна фізична працездатність, навички співробітництва, ефективного спілкування, відчуття прекрасного у житті, природі, мистецтві; відсутність акцентуацій характеру та шкідливих поведінкових звичок, здатність до саморегуляції, самовиховання.
Виявляється, що гумор є і педагогічним засобом також, в основі якого лежить усвідомлення учасниками комунікацій різного виду невідповідностей (між очікуваним і тим, що трапилося, між видимим і реальним і т. д.), пов’язаних з комічним ефектом, знімає психологічну напругу і сприяє створенню доброзичливих взаємин.
Для вчителя розвивати в собі і в своїх вихованцях почуття гумору - це означає сприяти зростанню творчого потенціалу своєї особистості і особистості підлітків. Хороший жарт у вдалий момент здатний згуртувати учнів, розкрити сенс подій і будь-яких явищ. Посмішка - велика сила, сміх - здоров’я. "Мати гарне здоров’я - це мати почуття найвищого блаженства, що дозволяє людині говорити із задоволенням "Я почуваю себе чудово! Я живу чудово!" - писав творець однієї з популярних сьогодні систем оздоровлення Бречч.
Інтерактивна форма діяльності учнів на уроці фізичної культури – це специфічна соціально-педагогіна структура (система організації) процесу формування фізичної культури особистості (дитини, учня, дорослої людини), яка здійснюється шляхом взаємодії з метою збагачення індивідуального і суспільного досвіду в контексті фізичного і духовного вдосконалення.
Важливим у роботі вчителів фізкультури, ЛФК є намагання зробити так, щоб учні не втрачали здатність дивуватися й радіти кожному своєму кроку…Збуджувати в своїх вихованців енергію, людяність духу, прагнення правди, добра, справедливості.
На уроках чинити заслін легковажному ставленню до справи, бездумності й недисциплінованості. " Учень виявляє свою ініціативу й творчість у справі, творцем якої себе відчуває. У цьому зв’язку ефективними прийомами вважаються використання рольових ігор, змагань з різними завданнями. Стимулюють фантазію, творчу уяву та інтелектуальну активність практичні роботи щодо перевірки стану свого здоров’я, рівня фізичної підготовленості тощо.
Уяву, образне мислення, асоціативність та оригінальність думки учні розвивають, виконуючи вправи під музичний супровід.
Кооперативна (групова) навчальна діяльність – це форма організації навчання учнів у малихгрупах, об’єднаних спільною навчальною метою. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми однолітками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями більш високих результатів засвоєння знань і формування вмінь.
Така модель легко і ефективно поєднується із традиційними формами та методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання. Також на уроках використовується метод колового тренування та творчі завдання у групах. Наприкінці уроку рекомендовано використовувати фронтальну форму інтерактивного навчання, що передбачає одночасну спільну роботу учнів усього класу. Наприклад, обговорення проблеми у загальному колі ("Мікрофон"), коли надається змога кожному по черзі висловити свою думку чи позицію відносно виконаної роботи на уроці.
Спостереження за учнями у процесі інтерактивної форми діяльності на уроках фізичної культури дозволяє визначити такі позитивні ознаки:
· у всіх учнів підвищується рівень свідомої активності під час виконання вправ;
· кожен учасник групи може обирати власний темп виконання вправи, що дозволяє індивідуалізувати процес вправляння;
· під час такої форми діяльності власний вклад у колективну справу може внести учень у будь-якому стані здоров’я; означене особливо важливо для тих, хто має психофізичні обмеження;
· подібна форма діяльності учнів дозволяє вчителю визначити рівень авторитета кожного серед своїх однолітків, та у наступному-сприяти його підтримці або підвищенню.
· Висновки:
· Появу інтерактивних форм діяльності учнів на уроках фізичної культури можна визнати як тенденцію в діяльності вчителів у контексті особистісно зорієнтованої педагогічної парадигми та розвитку в них креативного мислення. Використання означених форм навчання учнів сприяє трансформації їхньої діяльності в бік особисто значущої.
· Подальша систематизація педагогічного досвіду, класифікація теоретичних і практичних розробок з означеної проблеми та укладання на цих засадах технологій, технологічних карт сприятиме розвитку педагогічної інноватики з формування культури здоров’я особистості.
· Формування у школярів здорового способу життя і стійких здорових звичок, а також свідомого ставлення до власного здоров'я і рівня фізичної підготовленості, є найголовнішим соціальним завданням всього шкільного співтовариства, яка в нашій школі здійснюється на підставі здоров’язберігаючих та інтерактивних технологій та інноваційних підходів до організації навчально-виховного процесу.
· Література
· 1. Аксьонова О. П. Формування фізичної культури учнів початкової школи в умовах диференційованого навчання. - Запоріжжя, 2005р.
· 2. Ващенко О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій у навчально – виховному процесі. "Здоров’я та фізична культура", 2006-№8.
· 3. Гін А. О. Прийоми педагогічної техніки.
· 4. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. -К.:А. С. К., 2004.
· 5. Суворова Н. Интерактивное обучение:новые подходы // Инновации в образовании. -2001. -№5
Коментарi