Положення, які регламентують роботу закладу
·Положення про загальноосвітній навчальний заклад
Положення про державну підсумкову атестацію учнів
Положення про нагородження похвальним листом та похвальною грамотою
·Положення про піклувальну раду загальноосвітнього закладу
·Положення про раду загальноосвітнього навчального закладу
·Положення про порядок замовлення, видачі та обліку документів про освіту державного зразка
·Типове положення про атестацію педагогічних працівників України
·Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу
·Положення про Всеукраїнські олімпіади конкурс МАН
·Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності
·Положення про класного керівника
·Положення про ліцензування, атестацію та акредитацію навчальних закладів
·Положення про психологічний кабінет
·Положення про психологічну службу
·Положення про навчально-дослідну земельну ділянку
·Положення про куточок живої природи загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів
·Положення про навчання з питань охорони праці
·Положення про організацію роботи з охорони праці
·Положення про порядок розслідування нещасних випадків
·Положення про нагрудний знак "Відмінник освіти України"
·Положення про порядок добору управлінських кадрів
·Положення про порядок наймання і звільнення педагогічних працівників
·Положення про шкільну психолого-медико-педагогічну комісію
·Положення про порядок державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів
·Положення про навчальні майстерні загальноосвітнього навчального закладу
·Положення про нагрудний знак "Відмінник науки і освіти"
·Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій
·Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів
·Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України.
Положення про всеукраїнський конкурс "Учитель року"
Положення про всеукраїнський конкурс «Учитель року»
[ ] 27.09.2012, 15:52
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 серпня 1995 р. № 638
ПОЛОЖЕННЯ
про всеукраїнський конкурс «Учитель року»
(У тексті Положення слово «Міносвіти» замінено словом «МОН» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2005 року № 900)
1. Всеукраїнський конкурс «Учитель року» є одним із заходів реалізації Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття») і проводиться з метою виявлення і підтримання творчої праці вчителів, підвищення їх професійної майстерності, популяризації педагогічних здобутків.
Завданнями конкурсу є:
піднесення ролі вчителя у суспільстві і підвищення престижності цієї професії;
привернення уваги громадськості, органів влади до проблем освіти;
сприяння творчим педагогічним пошукам, удосконаленню фахової майстерності вчителя;
поширення передового педагогічного досвіду;
забезпечення незалежної експертної оцінки педагогічної діяльності.
2. Всеукраїнський конкурс «Учитель року» проводить МОН разом з Академією педагогічних наук, Творчою спілкою вчителів, Педагогічним товариством.
МОН за поданням зазначених організацій затверджує щороку до 1 жовтня склад центрального оргкомітету конкурсу та фахові журі.
3. Центральний оргкомітет конкурсу визначає фахи (не більше ніж п’ять), з яких проводиться конкурс у поточному навчальному році, встановлює критерії відбору поданих на конкурс матеріалів, умови та порядок проведення заключної частини конкурсу і не пізніше як за місяць до початку першого туру забезпечує їх доведення до відома педагогічної громадськості.
4. Всеукраїнський конкурс «Учитель року» проводиться щороку у три тури:
перший - районний (міський) - грудень;
другий - республіканський в Автономній Республіці Крим, обласний, Київський та Севастопольський міські - січень — лютий;
третій - заключний, проводиться поетапно:
відбірковий - березень;
фінальний - квітень.
(пункт 4 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 14.09.2005 р. № 900)
5. Для проведення першого і другого туру утворюються на місцях оргкомітети конкурсу і журі з кожного фаху.
Склад районного (міського) оргкомітету конкурсу і журі затверджується районним (міським) відділом (управлінням) освіти за поданням районного (міського) методичного кабінету та фахових асоціацій учителів (за їх наявності).
Склад оргкомітету і журі конкурсу в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві і Севастополі затверджується відповідним органом управління освітою за поданням науково-методичної установи та фахових асоціацій (за їх наявності).
6. Всеукраїнський конкурс «Учитель року» проводиться на добровільних засадах. У конкурсі беруть участь педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів за основним місцем роботи — громадяни України незалежно від освіти, набутого фаху і віку, які мають стаж педагогічної роботи не менш як 5 років.
(пункт 6 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 14.09.2005 р. № 900)
7. Для участі в конкурсі претендент подає районному (міському) оргкомітету такі матеріали:
заяву про бажання брати участь у конкурсі «Учитель року»;
опис власного досвіду, що розкриває оригінальність педагогічних ідей, методів, технологій; аналіз результатів праці.
За бажанням учитель може подати оргкомітету й інші матеріали (в тому числі відгуки наукових установ, фахових асоціацій), що глибше розкривають його творчі здобутки.
8. До участі в кожному наступному турі допускаються переможці попереднього туру з кожного фаху, на яких оргкомітет подає матеріали, перелічені в пункті 7 цього Положення.
Якщо перший чи другий тур в окремих регіонах не проводився, бажаючі взяти участь у третьому турі можуть надіслати до центрального оргкомітету матеріали, зазначені у пункті 7 цього Положення.
9. Центральний оргкомітет конкурсу приймає заяви з необхідними матеріалами з 1 до 10 березня поточного року.
За результатами відбіркового етапу претендентам надсилаються запрошення для подальшої участі в конкурсі.
Фінальний етап третього туру конкурсу проводиться у другій половині квітня поточного року.
(пункт 9 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 14.09.2005 р. № 900)
10. На відбірковому етапі третього туру визначаються учасники фінального етапу конкурсу (не більш як 12 осіб з кожного фаху).
На фінальному етапі третього туру визначаються переможець та лауреати конкурсу з кожного фаху.
(пункт 10 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 14.09.2005 р. № 900)
101. На підставі висновків фахових журі центральний оргкомітет вносить колегії МОН пропозиції щодо присвоєння переможцям конкурсу звання «Заслужений учитель України».
(Положення доповнено пунктом 101 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 14.09.2005 р. № 900)
102. Переможці конкурсу нагороджуються грошовими преміями кожний у розмірі 5 тис. гривень; лауреати, які посіли друге та третє місця з кожного фаху, — по 3 і 2 тис. гривень відповідно.
(Положення доповнено пунктом 102 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 14.09.2005 р. № 900)
103. Переможці, лауреати та учасники третього туру конкурсу нагороджуються дипломами, цінними подарунками центрального оргкомітету у межах встановленого кошторису, а також можуть бути представлені до державних нагород і відомчих заохочувальних відзнак.
(Положення доповнено пунктом 103 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 14.09.2005 р. № 900)
11. Фінансові витрати на підготовку і проведення першого і другого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року» провадяться за рахунок місцевих бюджетів, на організацію третього туру і забезпечення нагородження його переможців — за рахунок асигнувань Державного бюджету.
Положення про навчальний кабінет природничо-математичних предметів
Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів
Наказ МОНмолодьспорт № 1423 від 14.12.12 року
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАКАЗ
№ 1423 від 14 грудня 2012 року
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
3 січня 2013 р. за № 44/22576
Про затвердження Положення про
навчальні кабінети з природничо-математичних
предметів загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про освіту", частини першої статті 37 Закону України "Про загальну середню освіту", підпункту 3 пункту 1 додатка 2 "Завдання і заходи з виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року" до Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 561, Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720, та з метою дотримання загальних та спеціальних вимог до матеріально-технічного та науково-методичного оснащення кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів наказую:
1. Затвердити Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, що додається.
2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Жебровського Б.М.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Тимчасово виконуючий
обов’язки Міністра Є.М. Суліма
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту
14.12.2012 № 1423
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
3 січня 2013 р. за № 44/22576
ПОЛОЖЕННЯ
про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів
І. Загальні положення
1.1. Це Положення розроблено відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту", Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 (далі - Державний стандарт базової і повної середньої освіти), підпункту 3 пункту 1 додатка 2 "Завдання і заходи з виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року" до Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 561, Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720.
1.2. Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до розташування, матеріально-технічного обладнання та науково-методичного оснащення кабінетів з природничо-математичних предметів (далі - кабінети з ПМП) і є обов'язковим для використання в загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від типу та форми власності.
1.3. У цьому Положенні терміни вживаються у таких значеннях:
засоби навчання та обладнання - навчально-наочні посібники, технічні засоби навчання, обладнання навчального, загального та спеціального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів;
кабінет з ПМП - приміщення загальноосвітнього навчального закладу, оснащене сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням, у якому проводиться навчально-виховна робота з учнями відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, навчальних планів та програм, а також науково-методична робота з природничо-математичних предметів: кабінет (лабораторія) біології, кабінет географії, кабінет математики, кабінет (лабораторія) фізики, кабінет (лабораторія) хімії.
ІІ. Мета, завдання та основні принципи організації роботи кабінетів з ПМП
2.1. Кабінети з ПМП створюються у загальноосвітніх навчальних закладах відповідно до Державного стандарту базової і повної освіти. Площа приміщень на одного учня у кабінетах з ПМП без використання персональних комп’ютерів повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63 (далі - ДСанПіН 5.5.2.008-01), із розрахунку:
Таблиця 1
Кабінет
Площа на 1 учня, м 2
Примітка
1
2
3
Географії
2,4 м 2
1 кабінет на 15 класів
Математики
2,4 м 2
1 кабінет на 8 класів
Біології
2,8 м 2
1 кабінет на 15 класів
Фізики
2,8 м 2
1 кабінет на 8 класів
Хімії
2,8 м 2
1 кабінет на 15 класів
Лаборантська (для кожного з природничо-математичних кабінетів)
0,75 м 2
не менше 16 м 2
2.2. Основною метою створення кабінетів з ПМП є забезпечення оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу з природничо-математичних предметів та реалізації завдань відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.
2.3. Завданням функціонування кабінетів з ПМП є створення передумов для:
організації навчально-виховної роботи з біології, географії, математики, фізики, хімії;
реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;
забезпечення в основній та старшій школі поглибленого і профільного навчання;
організації роботи предметних гуртків та факультативів;
проведення засідань предметних методичних об'єднань;
індивідуальної підготовки вчителів до занять та підвищення їх кваліфікації.
2.4. Оснащення, обладнання, реконструкція кабінетів з ПМП здійснюються відповідно до вимог:
ДСанПіН 5.5.2.008-01;
Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів», затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 27 червня 1996 року № 117 та введених у дію наказом від 6 серпня 1997 року № 136 з 1 січня 1998 року (далі - ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів");
Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти України, Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30 вересня 1998 року № 348/70, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 грудня 1998 року за № 800/3240 (далі - Правила пожежної безпеки);
Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 9 січня 1998 року № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - Правила безпечної експлуатації електроустановок);
Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 1 серпня 2001 року № 563, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 року за № 969/6160 (далі - Положення про організацію роботи з охорони праці);
Правил безпеки під час проведення навчання з біології в загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 листопада 2010 року № 1085, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 грудня 2010 року за № 1215/18510 (далі - Правила безпеки під час проведення навчання з біології);
Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 16 липня 2012 року № 992, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2012 року за № 1332/21644 (далі - Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії);
Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16 березня 2004 року № 81, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 травня 2004 року за № 620/9219.
2.5. Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці створена районним (міським) органом освіти комісія визначає готовність загальноосвітнього навчального закладу до навчального року.
2.6. На кожний кабінет з ПМП складається паспорт кабінету (додаток 1).
ІІІ. Типи та розташування кабінетів з ПМП
3.1. Створення кабінетів з ПМП визначається предметною специфікою, розміщенням приміщення та оснащенням засобами навчання та шкільним обладнанням.
3.2. У загальноосвітніх навчальних закладах із малою наповнюваністю класів допускається використання навчальних кабінетів комбінованого типу (з двох предметів) за вимогами до упорядкування та удосконалення організаційно-педагогічних умов функціонування цих кабінетів.
3.3. У загальноосвітніх навчальних закладах можуть створюватись такі типи навчальних кабінетів з природничо-математичних предметів:
кабінети з окремих предметів (кабінет біології, кабінет географії, кабінет математики, кабінет фізики, кабінет хімії);
комбіновані кабінети з набором навчально-методичної інформації та матеріально-технічного забезпечення для декількох предметів (хімія - біологія, математика - креслення, фізика - астрономія тощо).
3.4. Кабінети з ПМП створюються з лаборантськими, що прилягають до цих кабінетів. Лаборантські повинні мати вихід до кабінету, а ті, що створюються при кабінетах фізики, хімії, біології, - додатково окремий вихід у коридор.
3.5. Для дотримання безпеки учнів під час перерв розміщення кабінетів (якщо у загальноосвітньому навчальному закладі існує кабінетна система) на поверхах здійснюється шляхом поєднання на одному поверсі (в одному блоці або секції закладу) кабінетів для 5-9-х класів, на іншому (в іншому блоці або секції) - для 10-11-х класів.
3.6. Розташування кабінетів може змінюватись відповідно до зміни спеціалізації загальноосвітнього навчального закладу, співвідношення класів та кількості учнів у них чи з інших причин.
3.7. Перебувати учням у приміщеннях кабінетів фізики, хімії, біології дозволяється тільки у присутності вчителя або лаборанта.
IV. Матеріально-технічне забезпечення кабінетів з ПМП
4.1. Комплектація кабінетів з ПМП
4.1.1. Комплектація кабінетів з ПМП обладнанням здійснюється відповідно до вимог цього Положення.
4.1.2. До матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів з ПМП належать шкільні меблі, обладнання та устаткування, а також засоби, що забезпечують безпеку життєдіяльності.
4.2. Шкільні меблі
4.2.1. Шкільні меблі у кабінетах з ПМП повинні відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (ДСанПіН 5.5.2.008-01), а їх розміщення здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів".
4.2.2. Шкільні меблі мають шість розмірів за ростовими групами та маркуванням їх у вигляді ліній відповідного кольору:
Таблиця 2
Зріст учнів
Маркування (колір лінії)
Група меблів
1
2
3
до 115 см
Оранжевий
1
115-130 см
Фіолетовий
2
130-145 см
Жовтий
3
145-160 см
Червоний
4
160-175 см
Зелений
5
понад 175 см
Блакитний
6
4.2.3. У кабінетах хімії, фізики та біології встановлюються спеціальні двомісні лабораторні столи трьох розмірів за 4-, 5-, 6-ростовими групами, прикріплені до підлоги, у кабінетах математики та географії - шкільні меблі: парти, одно- або двомісні учнівські столи та учнівські стільці.
4.2.4. Парти (учнівські столи) повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи. Необхідно передбачити наявність меблів двох-трьох розмірів з перевагою одного з них або трансформативних столів зі зміною висоти згідно з антропометричними даними школярів. Для визначення учням необхідного розміру меблів у кабінеті повинна бути нанесена кольорова мірна вертикальна лінійка.
4.2.5. Робочі місця вчителів фізики, хімії, біології монтуються на підвищенні, обладнуються демонстраційним столом (у кабінетах хімії та біології з препараторською частиною висотою 75 см). Тумби стола оснащують спеціальними пристроями (шухлядами) для зберігання інструментів, хімічного посуду, мікропрепаратів і приладів, що використовуються для проведення дослідів. До демонстраційної частини стола (висота 90 см) підводять електричний струм, воду і каналізацію. Робочі площі столів повинні бути покриті спеціальними матеріалами, стійкими до механічних та термічних пошкоджень, хімічних реактивів. У кабінеті хімії та біології робоче місце вчителя доцільно обладнати витяжною шафою з вільним доступом до неї.
4.2.6. Кабінет хімії обладнується демонстраційним столом з витяжною шафою, додатковим місцевим освітленням, підведенням гарячої та холодної проточної води відповідно до вимог ДСанПін 5.5.2.008-01.
4.3. Обладнання та устаткування
4.3.1. У кожному кабінеті розміщується класна (аудиторна) дошка одного з видів: на одну, три або п'ять робочих поверхонь у розгорнутому або складеному вигляді. Середній щит класної (аудиторної) дошки на три або п'ять робочих поверхонь може бути використаний для демонстрації екранно-звукових засобів навчання на навісному екрані.
4.3.2. На окремих робочих поверхнях класної (аудиторної) дошки залежно від специфіки предмета може бути накреслено графічну сітку для побудови графіків.
4.3.3. Одна з робочих поверхонь може мати магнітну основу з кріпленнями для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).
4.3.4. Робочі поверхні на звороті дошки можуть бути покриті білим кольором для нанесення написів за допомогою спеціальних фломастерів.
4.3.5. Поряд з класною (аудиторною) дошкою в кабінеті математики розміщують демонстраційні креслярські інструменти.
4.3.6. Лаборантські відповідно до специфіки кабінету обладнуються:
витяжною шафою;
секційними шафами для зберігання приладів та лабораторного посуду;
металевими шафами або сейфами для зберігання хімічних реактивів;
рукомийником;
столом для підготовки дослідів, приладів і навчально-наочних посібників для занять;
однотумбовим столом для роботи вчителя та лаборанта;
столом з пристроями для зберігання матеріалів та інструментів для ремонту приладів;
пристроями для миття і сушіння посуду та дистилятором, які монтуються на стіні.
4.3.7. Хімічний посуд зберігається у лабораторних приміщеннях, розташовується окремо відповідно до розміру, виду і матеріалу (пластмаса, скло, метал), з якого він виготовлений.
4.3.8. Склянки для зберігання реактивів повинні мати етикетки з чіткими і яскравими написами їх назв. Усі шафи для зберігання хімічних реактивів повинні замикатися, ключі від них зберігаються у вчителя. На посуді з отруйними, вогне- та вибухонебезпечними речовинами мають бути етикетки з написами різного кольору:
"Вогненебезпечно!" - червоного;
"Отрута!" - жовтого;
"Оберігати від води!" зеленого.
4.3.9. Хімічні реактиви зберігаються та розміщуються системно залежно від їх властивостей (гігроскопічні реактиви, леткі, горючі і органічні речовини, кислоти тощо).
4.3.10. Усі матеріальні цінності обліковуються в інвентарній книзі, за формою, наведеною в додатку 1 до Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720, яка повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою.
4.3.11. Місця зберігання засобів навчання нумеруються і позначаються назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги, яка зберігається у кабінеті.
4.3.12. Матеріальні об'єкти (предмети) і матеріали, що витрачаються в процесі роботи (хімреактиви, посуд тощо), заносяться до матеріальної книги за формою, наведеною в додатку 2 до Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720.
4.3.13. Облік та списання морально та фізично застарілого обладнання, навчально-наочних посібників проводяться відповідно до законодавства.
4.4. Забезпечення безпеки життєдіяльності
4.4.1. Кабінети з ПМП повинні бути забезпечені:
аптечкою з набором медикаментів, перев’язувальних засобів і приладдя для надання першої долікарської допомоги, перелік яких наведено у додатку 2 до цього Положення;
первинними засобами пожежогасіння відповідно до додатка 2 до Правил пожежної безпеки.
4.4.2. Кабінет фізики забезпечується системою електрообладнання із загальних стаціонарних та спеціалізованих взаємозв'язаних електричних пристроїв і джерел, які вмикаються до мережі змінного трифазного струму (з фазною напругою 127 В або 220 В) та однофазного (від 5 В до 250 В), постійного струму з напругою від 0 до 110 В. У лаборантській встановлюється центральний щиток, від якого подається однофазний і трифазний струм на розподільний щиток з випрямлячем і регулятором напруги (розміщеним поряд з класною дошкою). До учнівських столів у кабінеті фізики підводиться змінний електричний струм до 42 В (відповідно до пункту 6.7 глави 6 Правил безпечної експлуатації електроустановок).
4.4.3. Проведення занять у кабінеті біології здійснюється відповідно до Правил безпеки під час проведення навчання з біології.
4.4.4. Проведення занять у кабінетах хімії та фізики здійснюється відповідно до Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії.
4.4.5. Вимоги пожежної безпеки для всіх навчальних приміщень визначаються Правилами пожежної безпеки.
4.4.6. Проведення лабораторних (дослідних) робіт дозволяється учням тільки у присутності викладача.
V. Навчально-методичне забезпечення кабінетів з ПМП
5.1. Навчально-методичне забезпечення кабінетів з ПМП складається з навчальних програм, підручників, навчальних, методичних та навчально-наочних посібників, обладнання навчального, загального та спеціального призначення з відповідного предмета.
5.2. Розподіл та зберігання засобів навчання і навчального обладнання здійснюються згідно з вимогами навчальних програм за розділами, темами і класами відповідно до класифікаційних груп у секціях меблів спеціального призначення у кабінетах чи (та) лабораторних приміщеннях.
5.3. У кабінетах біології, фізики та хімії повинні бути журнали реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності (первинний, цільовий) та інструкції з безпеки під час роботи в кабінетах фізики, хімії, біології.
5.4. Додатково кабінети можуть бути оснащені:
підручниками та навчальними посібниками для кожного учня;
фаховими журналами;
інформаційними виданнями МОНмолодьспорту України;
бібліотечкою науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури;
інструктивно-методичними матеріалами педагогічного досвіду;
інструкціями для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень, фізичного практикуму тощо;
краєзнавчими матеріалами.
VI. Оформлення навчальних кабінетів
6.1. На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний напис на табличці з назвою кабінету: "Кабінет фізики", "Кабінет хімії" тощо.
6.2. Для оформлення кабінетів передбачено створення навчально-методичних експозицій.
До експозицій відповідно до спеціалізації кабінету належать:
державна символіка;
правила роботи в кабінеті;
портрети видатних учених галузі;
таблиці сталих величин, основних формул;
еволюція органічного світу та його класифікація;
таблиці "Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва", "Електрохімічний ряд напруг металів", "Розчинність основ, кислот, амфотерних гідроксидів і солей";
системи вимірювання фізичних одиниць;
політична карта світу, політико-адміністративна карта України, фізична карта України тощо.
6.3. Кабінети з ПМП загальноосвітнього навчального закладу повинні бути забезпечені настінними (настільними) приладами для вимірювання температури та вологості повітря.
VII. Керівництво кабінетом з ПМП
7.1. Роботою кабінету з ПМП керує завідувач, якого призначає директор навчального закладу своїм наказом з числа учителів вищої категорії або вчителів-методистів за профілем.
7.2. Завідувач кабінету з ПМП відповідає за належний стан обладнання, приладів, упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників та інших матеріальних цінностей кабінету.
7.3. До обов'язків завідувача кабінету з ПМП належать:
складання перспективного і щорічного планів оснащення кабінету;
контроль за дотриманням у кабінеті правил безпеки та гігієни навчання;
ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списання матеріальних цінностей;
керівництво і контроль за роботою лаборанта, надання йому практичної допомоги.
7.4. Завідувач кабінету з ПМП щороку подає пропозиції щодо оснащення кабінету засобами навчання та шкільним обладнанням керівнику навчального закладу.
Директор департаменту загальної середньої
та дошкільної освіти О.В. Єресько
Положення про навчальний кабінет інформатики
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів
[ ] 03.11.2011, 16:55
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
20.05.2004 N 407
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 червня 2004 р.
за N 730/9329
Про затвердження Положення про кабінет інформатики
та інформаційно-комунікаційних технологій
навчання загальноосвітніх навчальних закладів
На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про
затвердження Програми інформатизації загальноосвітніх навчальних
закладів, комп'ютеризації сільських шкіл на 2001 - 2003 роки" від
06.05.2001 N 436 ( 436-2001-п ) та Закону України "Про загальну
середню освіту" ( 651-14 ), з метою підвищення рівня організації
навчально-виховного процесу й оснащення навчального середовища
загальноосвітніх навчальних закладів Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про кабінет інформатики та
інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх
навчальних закладів (додається).
2. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам
управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій довести наказ до відома керівників
місцевих органів управління освітою та керівників загальноосвітніх
навчальних закладів.
3. Надрукувати Положення про кабінет інформатики та
інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх
навчальних закладів в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти
і науки України" та розмістити на сайті Міністерства.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
Міністра Огнев'юка В.О.
Міністр В.Г.Кремень
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
20.05.2004 N 407
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 червня 2004 р.
за N 730/9329
ПОЛОЖЕННЯ
про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних
технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів
1. Загальні положення
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій
(далі - КІІКТ, кабінет) призначений для формування
інформаційно-освітнього і культурного середовища, яке створюється
з використанням апаратно-програмних засобів
інформаційно-комунікаційних технологій та інших сучасних засобів
навчання.
Положення визначає:
1) призначення та основні напрями роботи КІІКТ
загальноосвітніх навчальних закладів;
2) порядок створення кабінету;
3) матеріально-технічне оснащення кабінету;
4) навчально-методичне забезпечення кабінету;
5) засади керування роботою.
2. Призначення та основні напрями роботи КІІКТ
2.1 Основною метою створення КІІКТ є забезпечення належних
умов для проведення навчально-виховного процесу та розв'язання
загальноосвітнім навчальним закладом завдань, визначених цілями та
змістом освіти у відповідності до Державного стандарту базової і
повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 14 січня 2004 року N 24 ( 24-2004-п ).
2.2 КІІКТ загальноосвітніх навчальних закладів створюються на
виконання постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001
року N 436 ( 436-2001-п ) "Про затвердження Програми
інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів,
комп'ютеризації сільських шкіл на 2001 - 2003 роки" та у
відповідності до Положення про загальноосвітній навчальний заклад,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня
2000 року N 964 ( 964-2000-п ).
2.3 Завданнями створення кабінету є забезпечення технічних і
методичних передумов для формування інформаційної культури учнів,
навчальної діяльності учнів засобами новітніх технологій,
наступності між ступенями освіти, єдності між теоретичними і
практичними складовими змісту освіти, профільного навчання у
старшій школі.
2.4 Навчально-виховне середовище, створене в КІІКТ,
використовується для навчання інформатики (базового і профільного
курсів), інших навчальних дисциплін навчальної галузі
"технології", об'єктами вивчення яких є складові
інформаційно-комунікаційних технологій. Засоби навчання, якими
обладнано КІІКТ, використовуються для навчання інших навчальних
предметів у позаурочній роботі.
2.5 Заняття у КІІКТ забезпечують:
- формування в учнів сучасної інформаційної картини світу;
- формування умінь і навичок використання інформаційних
технологій як важливої складової продуктивної діяльності
громадянина в сучасному інформаційному суспільстві;
- формування творчої особистості, розвиток в учнів
теоретичного мислення, пам'яті, уяви;
- виховання підростаючого покоління, спрямованого на
формування в учнів високих громадянських і моральних якостей.
2.6 Створення та реконструкція КІІКТ передбачають попереднє
визначення особливостей його майбутнього функціонування у
відповідності до профілю навчання у конкретному загальноосвітньому
навчальному закладі, передбачуваної наповненості класів
(навчальних груп). Кабінет повинен розміщуватися в окремому
приміщенні і мати допоміжне приміщення (лаборантську).
Лаборантська повинна мати два входи - з кабінету та з коридору.
2.7 Введення в експлуатацію КІІКТ під час його приймання до
нового навчального року проводить комісія, створена відповідно до
Положення про організацію роботи з охорони праці учасників
навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти,
затвердженого наказом МОН України від 01.08.2001 N 563
( z0969-01 ) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 20.11.2001
за N 969/6160 (далі - Положення про організацію роботи з охорони
праці), за наказом органу виконавчої влади (держадміністрації), до
якої входять представники обласного, районного (міського) відділів
освіти (залежно від підпорядкування), профспілки галузі, керівник
навчального закладу, а під час уведення в дію новоутвореного або
переобладнаного кабінету також і представники відповідних органів
державного нагляду (охорони праці, пожежної безпеки,
санітарно-епідеміологічної служби).
2.8 Облаштування, обладнання, реконструкція КІІКТ
здійснюється відповідно до вимог Державних санітарних правил і
норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів
та організації навчально-виховного процесу, затверджених
постановою Головного державного санітарного лікаря України від
14.08.2001 N 63 ( v0063588-01 ) (далі - ДСанПіН 5.5.2.008-01), та
Державних санітарних норм і правил улаштування і обладнання
кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму
праці учнів на персональних комп'ютерах, затверджених постановою
Головного державного санітарного лікаря України від 30.12.98 N 9
( v0009588-98 ) (далі - ДСанПіН 5.5.6.009-98).
На кожний КІІКТ у відповідності до додатка N 1 ДСанПіН
5.5.6.009-98 ( v0009588-98 ) створюється паспорт кабінету.
2.9 На КІІКТ поширюються вимоги Правил безпеки під час
навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи
загальної середньої освіти, затверджених наказом
Держнаглядохоронпраці України від 16.03.2004 N 81 ( z0620-04 ),
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.05.2004 за
N 620/9219 (далі - Правила безпеки під час навчання в кабінетах
інформатики).
2.10 Вимоги пожежної безпеки для всіх приміщень КІІКТ
визначаються Правилами пожежної безпеки для закладів, установ і
організацій системи освіти України, затвердженими спільним наказом
Міносвіти України і Головного управління Державної пожежної
охорони МВС України від 30.09.98 N 348/70 ( z0800-98 ),
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.12.98 за
N 800/3240 (далі - Правила пожежної безпеки для закладів, установ
і організацій системи освіти України).
3. Основні форми організації навчально-виховного
процесу в КІІКТ
3.1 Організація навчально-виховного процесу в КІІКТ
(тривалість та періодичність навчальних занять, чисельність
навчальних груп) регламентується ДСанПіН 5.5.6.009-98
( v0009588-98 ) , наказом Міністерства освіти і науки від
20.02.2002 N 128 ( z0229-02 ) "Про затвердження Нормативів
наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків)
компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл
(шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп
загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу
класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх
навчальних закладах", зареєстрованим у Міністерстві юстиції
України 06.03.2002 за N 229/6517.
3.2 У КІІКТ проводяться:
- навчання інформатики (вивчення базового курсу і профільних
курсів навчальної дисципліни "інформатика);
- вивчення інших навчальних предметів з використанням засобів
інформаційно-комунікаційних технологій;
- експериментальні уроки і практичні заняття;
- позаурочні (гурткові і факультативні) заняття.
4. Матеріально-технічне оснащення кабінету
4.1 Обладнання навчальних кабінетів сукупністю матеріальних
об'єктів, які створюють навчальне середовище і використовуються
для проведення навчально-виховного процесу, передбачає дотримання
санітарно-гігієнічних правил та норм, психолого-педагогічних,
ергономічних, естетичних вимог і вимог безпеки життєдіяльності.
4.2 Комплектація обладнання кабінетів здійснюється відповідно
до нормативних документів МОН України, які регламентують склад,
кількість та основні технічні характеристики відповідних засобів
навчання.
4.3 Електротехнічне обладнання КІІКТ повинно відповідати
вимогам електробезпеки, передбаченим Правилами безпечної
експлуатації електроустановок споживачів, затвердженими наказом
Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці
та соціальної політики України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ),
зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за
N 93/2533, Правилам безпеки під час навчання в кабінетах
інформатики ( z0620-04 ), іншими чинними нормативними документами.
Обов'язковою є наявність засобів аварійного відключення
живлення, які спрацьовують не тільки в разі перевищення струму
споживання, а також і в разі витоку струму через захисне
заземлення (занулення). КІІКТ повинен бути обладнаний окремою
трипровідною системою електроживлення 220 В, 50 Гц (фазний
провідник, нульовий робочий провідник, нульовий захисний
провідник). Основна система електроживлення повинна
використовуватися тільки для підключення навчального комп'ютерного
комплексу. Для додаткового електротехнічного обладнання (у тому
числі призначеного для освітлення і кондиціювання повітря)
створюється окрема система живлення. Нульовий захисний провідник
використовується тільки для захисного занулення. Використання
нульового робочого провідника як нульового захисного провідника
забороняється.
4.4 Склад комп'ютерного обладнання для комплектування
кабінету, його параметри і характеристики повинні відповідати
діючим українським і міжнародним стандартам та чинному
законодавству.
4.5 Системне програмне забезпечення, яке встановлюється на
апаратних засобах КІІКТ, складають:
- операційна система, яка повинна забезпечувати
багатозадачність, роботу в мережах ЕОМ, у тому числі підтримку
роботи локальної обчислювальної мережі (далі - ЛОМ), стійкість до
помилкових дій некваліфікованих користувачів;
- сукупність системних утиліт, які повинні забезпечувати
адміністрування ЛОМ, функції обмеження доступу до ресурсів та їх
розподілу, ведення протоколу роботи кожного користувача,
спостереження за роботою і керування комп'ютерами учнів з
комп'ютера вчителя;
- програмне забезпечення доступу до глобальної інформаційної
мережі з одночасним протоколюванням і фільтруванням такого доступу
та забезпеченням роботи сервера ЛОМ.
До складу програмного забезпечення базових інформаційних
технологій, яке встановлюється на апаратних засобах КІІКТ,
входять:
- текстові редактори загального призначення для використання
у навчально-виховному процесі та для створення і тиражування
дидактичних матеріалів;
- програми, призначені для створення і опрацювання
електронних таблиць, для використання у навчально-виховному
процесі та для створення і тиражування дидактичних матеріалів;
- системи управління базами даних для використання у
навчально-виховному процесі та забезпечення управління
навчально-виховним процесом;
- системи для створення електронних презентацій, призначені
для використання у навчально-виховному процесі та створення
дидактичних матеріалів;
- системи для оптичного розпізнавання друкованого тексту та
введення його в комп'ютер для підготовки документів (тиражування);
- системи для підтримки основних телекомунікаційних
технологій: електронної пошти, роботи з факсимільними
повідомленнями (документами).
До обладнання кабінету як необхідна складова повинні входити
апаратно-програмні засоби для виконання обслуговування і ремонту
апаратних складових обладнання кабінету, перевірки і відновлення
функціонування програмних складових (спеціалізовані тестери,
антивірусні програмні засоби, програми для обслуговування
накопичувачів на жорстких магнітних дисках).
4.6 Відповідність функціональних і технічних характеристик
складових частин обладнання кабінету вимогам, викладеним у цьому
Положенні, інших документах та в сертифікаті відповідності,
перевіряється на етапі приймання до експлуатації стороною -
замовником, яку представляє, у відповідності до чинного
законодавства, директор навчального закладу.
4.7 Для зберігання навчально-наочних посібників, технічних
засобів навчання і навчального обладнання кабінет оснащується
спеціальними меблями (секційними шафами, шафами-стелажами) та
пристроями до них (шафи-ящики для таблиць, полиці з напрямними для
зберігання тек, коробок, змінних носіїв даних у вертикальному
положенні, пристосуванням для зберігання і демонстрування плакатів
тощо).
4.8 Комплектність, типи та розташування шкільних меблів у
кабінеті та лаборантській мають відповідати санітарно-гігієнічним
правилам та нормам (п. 8.2. ДСанПіН 5.5.2.008-01 ( v0063588-01 ).
Розташування робочих місць у кабінеті здійснюється відповідно до
ДСанПіН 5.5.2.008-01.
4.9 При обладнанні робочого місця вчителя меблями необхідно
забезпечити відповідність конструкцій його складових частин та їх
взаємного розташування вимогам чинних нормативних документів з
урахуванням комплектності робочого місця, характеру діяльності та
форм організації праці.
Склад комплекту обладнання робочого місця вчителя
визначається специфікацією навчального комп'ютеризованого
комплексу. Обов'язковими складовими комплекту є: персональний
комп'ютер учителя, принтер, сканер, модем. Допускається розміщення
принтера, сканера і модема окремо від робочого місця учителя,
наприклад - у підсобному приміщенні, якщо у ньому встановлено
додатковий комп'ютер, який може використовуватись як сервер ЛОМ і
сервер друкування.
Робочий стіл вчителя повинен забезпечувати розміщення на
ньому комплекту робочого місця учителя з урахуванням ергономічних
вимог.
Робоче місце вчителя обладнується системою управління
електроживленням навчального комп'ютеризованого комплексу, яка
забезпечує його Включення (Відключення). Робоче місце вчителя
бажано розташувати на підвищенні висотою 130-200 мм.
4.10 Робоче місце учня, призначене для роботи з комп'ютером,
комплектується одномісним столом і стільцем, які виконані з
дотриманням вимог пп. 8.5, 8.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98
( v0009588-98 ), та комплектом обладнання робочого місця учня,
склад та технічні характеристики якого визначаються відповідними
нормативними документами МОН України.
4.11 Кабінет може комплектуватись додатково двомісними
столами учнівськими і стільцями учнівськими для проведення занять
без використання комп'ютера.
4.12 Мультимедійний проектор, призначений для використання як
пристрій колективного спостереження, має забезпечувати світловий
потік не менше 1000 люменів, роздільну здатність не гіршу за
800*600 (бажано 1024*768). Обов'язковим для мультимедійного
проектора є наявність додаткового розняття для одночасного
використання проектора і звичайного дисплея. Допускається
використання як пристроїв колективного спостереження телевізійних
приймачів з розміром екрана та в кількості, які забезпечують умови
видимості зображення. Умови видимості зображення, яке
відображається пристроями колективного спостереження,
регламентуються для учнів, розташованих на робочих місцях,
призначених для відповідних видів роботи.
4.13 Класна (аудиторна) дошка розміщується у кабінеті на
передній стіні. Допускається використання різних видів класних
(аудиторних) дошок - на одну, три та п'ять робочих площ (щитів) у
розгорнутому або складеному вигляді. Слід передбачити мінімум одну
магнітну основу з пристосуваннями (магнітними кріпленнями) для
демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць,
моделей-аплікацій тощо). У КІІКТ бажано встановлення класної
(аудиторної) дошки, призначеної для використання маркерів
(фломастерів).
4.14 КІІКТ обладнується системою автоматичної пожежної
сигналізації та переносними вогнегасниками, придатними для
використання в умовах кабінету у відповідності до Правил пожежної
безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України
( z0800-98 ) та наказу Держнаглядохоронпраці України від 10.02.99
N 21 ( z0382-99 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
17.06.99 за N 382/3675. Установлювати вогнегасники слід з
використанням передбаченої конструкцією встановлювальної арматури.
4.15 До КІІКТ підводиться окрема телефонна лінія для
встановлення зв'язку з установою (провайдером), яка надає послуги
доступу до мережі Інтернет, або виділена лінія зв'язку з
відповідною установою.
4.16 Кабінет для забезпечення оперативного нагляду за
дотриманням основних санітарно-гігієнічних вимог обладнується
настінним психрометром (або термометром і гігрометром).
4.17 Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в
інвентарній книзі встановленого зразка.
4.18 Списання матеріальних цінностей проводиться у
відповідності до чинного законодавства.
5. Навчально-методичне забезпечення кабінету
5.1 У кабінеті, додатково до матеріальних об'єктів
забезпечення навчально-виховного процесу, визначених у пп.
4.4-4.16, зберігаються і використовуються:
- паспорт кабінету, оформлений і затверджений у порядку,
передбаченому в ДСанПіН 5.5.6.009-98 ( v0009588-98 );
- навчальні програми з основ інформатики і обчислювальної
техніки та інших навчальних дисциплін галузі "технології", заняття
з яких проводиться у кабінеті, відповідні підручники (навчальні
посібники), предметні науково-методичні і науково-популярні
журнали;
- матеріали педагогічного досвіду, розробки уроків та
позаурочних заходів;
- інструкції до лабораторних і практичних робіт, інструкції
до програмних засобів та систем програмування тощо;
- інструкції з безпеки життєдіяльності і журнали ввідного та
періодичного інструктажу з безпеки життєдіяльності (у
відповідності до Правил безпеки під час навчання в кабінетах
інформатики ( z0620-04 ).
5.2 З метою забезпечення збереження та ефективного
використання навчально-методичних матеріалів у навчально-виховному
процесі, ведеться книга обліку стану навчально-методичного
забезпечення кабінету у відповідності до форми, поданої у додатку.
Облік може вестись у формі електронної бази даних з обов'язковим
періодичним (у міру заповнення) резервуванням на знімному носії та
створенням паперових копій.
5.3 Місця зберігання навчальних матеріальних об'єктів
нумеруються і помічаються відповідними написами їх назв, які
заносяться до інвентарної книги та наносяться на етикетки.
5.4 Оформлення кабінету складається з навчально-методичних
експозицій змінного та постійного характеру.
5.5 Постійно в кабінеті демонструються:
- державна символіка, портрети видатних учених галузі;
- стенд з правилами поведінки учнів у кабінеті, розкладом
роботи кабінету, правилами безпеки життєдіяльності, правилами
протипожежної безпеки та правилами безпеки життєдіяльності учнів
як учасників дорожнього руху (правилами поведінки учнів на
вулиці);
- стенд, на якому викладено права й обов'язки учнів,
структуру та склад органів самоврядування;
- стенд або кілька плакатів, на яких подано основні етапи
розвитку галузі з обов'язковим виділенням здобутків української
науки і техніки.
5.6 Для створення належної робочої обстановки та як складові
навчально-виховного середовища в кабінеті розміщують у вигляді
плакатів і таблиць довідкові матеріали, переліки основних
клавіатурних командних комбінацій тощо.
Зокрема, у кабінетах, обладнаних ЛОМ, доцільно розмістити
схему ЛОМ кабінету і ЛОМ навчального закладу, на яких указати
електронні адреси та вміст ресурсів (електронних версій протоколів
лабораторних робіт, довідкових матеріалів тощо), правила звернення
до ресурсів мережі.
У секційних шафах, вітринах з навчальною метою демонструються
зразки апаратних складових обчислювальних систем.
5.7 Для короткочасного експозиціювання навчально-методичних
посібників та робіт учнів використовуються стенди невеликого
розміру, які розміщують на бічній стіні (стінах). Демонструються
матеріали до тем, що вивчаються, матеріали про вчених, матеріали
про новітні розробки у галузі інформаційно-комунікаційних
технологій, результати експериментальної і дослідницької роботи
учнів, кращі роботи учнів тощо. Матеріали експозиції змінюються
новими під час переходу до вивчення нової теми.
5.8 Розподіл та збереження засобів навчання і навчального
обладнання здійснюється у відповідності до навчальної програми за
розділами, темами і класами, відповідно до класифікаційних груп у
кабінеті, лаборантському приміщенні у секціях меблів спеціального
призначення.
6. Засади керування роботою
6.1 Управління освіти і науки районних (міських, районних у
містах, що мають відповідний поділ) державних адміністрацій
надають допомогу загальноосвітнім навчальним закладам в обладнанні
кабінету, проводять організаційно-методичну роботу, спрямовану на
ефективне використання кабінетів та їх обладнання, вивчають,
узагальнюють і поширюють передовий педагогічний досвід, здійснюють
контроль за збереженням і використанням матеріально-технічного
забезпечення.
6.2 Директор загальноосвітнього навчального закладу, у складі
якого створюється та функціонує КІІКТ, несе відповідальність за
організацію роботи і дотримання правил охорони праці у підрозділі.
Розслідування нещасних випадків проводиться у відповідності до
Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися
під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах,
затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від
31.08.2001 N 616 ( z1093-01 ), зареєстрованим у Міністерстві
юстиції України 28.12.2001 за N 1093/6284.
6.3 Директор загальноосвітнього навчального закладу укладає
угоди зі сторонніми організаціями на проведення ремонтних робіт і
робіт з обслуговування обладнання кабінету, які не можуть бути
виконані персоналом ЗНЗ або виконання яких персоналу заборонено
чинними угодами та нормативними документами.
6.4 Директор і заступник директора з навчально-виховної
роботи складають перспективний план обладнання на поточний
навчальний рік і перспективу, залучаючи до цього завідувача
кабінету.
Перспективний план та план роботи кабінету на навчальний рік
обговорюються на засіданнях методичних об'єднань учителів та
затверджуються директором школи.
У плані роботи кабінету передбачається проведення заходів,
спрямованих на вдосконалення організаційно-педагогічних умов
функціонування кабінету щодо: підвищення якості знань учнів,
здійснення міжпредметних зв'язків, ефективного використання
традиційних і сучасних засобів навчання на уроках і в позаурочній
роботі; проведення позакласних і факультативних занять; вивчення і
запровадження в практику роботи вчителів школи передового
педагогічного досвіду щодо комплексного використання засобів
навчання, якими обладнано КІІКТ; проведення консультацій для
вчителів і учнів; підвищення фахової кваліфікації вчителів;
організація самостійної роботи учнів; виявлення потреб та
поповнення кабінету навчальною літературою, засобами навчання та
обладнанням; виготовлення навчально-наочних посібників, розробки
програмних засобів; проведення конкурсів на кращі наочні посібники
і програмні засоби навчально-виховного призначення та організації
виставок учнівських розробок.
6.5 Заступник директора з навчально-виховної роботи координує
діяльність завідувача кабінету, вивчає і узагальнює передовий
педагогічний досвід, контролює використання кабінету для урочних,
позаурочних і факультативних занять.
6.6 Завідувач кабінету призначається наказом директора
навчального закладу з числа вчителів, які мають відповідну освіту
і проводять заняття у КІІКТ.
До обов'язків завідувача кабінету входять:
- складання перспективного і річного плану роботи кабінету;
- забезпечення умов для проведення уроків і позаурочної
роботи;
- систематичне поновлення та вдосконалення матеріальної бази
кабінету, її поповнення традиційними та сучасними засобами
навчання;
- складання і ведення тематичних картотек засобів навчання та
навчального обладнання;
- проведення консультацій для вчителів щодо викладання
предмета з використанням сучасних засобів навчання та пропаганди
передового педагогічного досвіду вчителів;
- забезпечення дотримання в кабінеті правил поведінки,
чистоти, порядку, правил безпечної експлуатації електротехнічного
і іншого обладнання, дотримання правил протипожежної безпеки;
- систематичне ведення інвентарної книги із занесенням до неї
відповідних змін про нові надходження, витрати й списання
матеріальних цінностей;
- керування роботою лаборанта і контроль за нею, надання йому
практичної допомоги, сприяння підвищенню його кваліфікації.
6.7 Робота, яку виконує лаборант, повинна здійснюватись
відповідно до плану роботи кабінету і проходити під безпосереднім
керівництвом завідувача кабінету. Лаборант несе перед завідувачем
кабінету відповідальність за правильне зберігання й експлуатацію
навчального обладнання, навчально-наочних посібників тощо.
6.8 До обов'язків лаборанта входять:
- забезпечення в приміщенні навчального кабінету чистого
повітря, порядку розміщення засобів навчання та обладнання,
справності та своєчасного їх ремонту, збереження в належному
порядку протипожежних засобів і засобів першої медичної допомоги
та вміння надати першу допомогу при нещасних випадках;
- ведення під керівництвом завідувача кабінету
інвентаризаційних записів, своєчасне внесення змін до них про
надходження та витрати матеріальних цінностей;
- забезпечення безвідмовної роботи навчального обладнання,
повної безпеки їх під час виконання учнями лабораторних і
практичних робіт;
- допомога вчителеві в організації і проведенні навчальних
демонстрацій, позаурочної роботи з предмета;
- щоденне наведення загального порядку в кабінеті після
закінчення навчальних занять і дотримання правил експлуатації
електрообладнання.
6.9 При кабінеті створюється рада кабінету, до складу якої
входять вчителі, актив учнів та батьків, представник від органу
учнівського самоврядування навчального закладу, які разом із
завідувачем кабінету беруть участь в організації роботи кабінету,
сприяють поповненню фонду засобів навчання, організовують
проведення позаурочних заходів.
6.10 У відповідності до Положення про піклувальну раду
загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом МОН
України від 05.02.2001 N 45 ( z0146-01 ) і зареєстрованого в
Міністерстві юстиції 19.02.2001 за N 146/5337, і в межах,
віднесених до компетенції Піклувальної ради, робота і
матеріально-технічне оснащення КІІКТ контролюються і спрямовуються
Піклувальною радою загальноосвітнього навчального закладу.
Директор департаменту
загальної середньої та
дошкільної освіти П.Б.Полянський
Додаток
до п. 5.3 розділу 5
Положення про кабінет
інформатики та
інформаційно-комунікаційних
технологій навчання
загальноосвітніх навчальних
закладів
КНИГА ОБЛІКУ
стану навчально-методичного забезпечення кабінету
на 200___ - 200___ навчальний рік
------------------------------------------------------------------
|Навчально-методичне забезпечення |Коротка характеристика (може |
| |містити інформацію про |
| |кількість екземплярів, |
| |примірників, авторизацію, |
| |тощо) |
|---------------------------------+------------------------------|
|Навчальне обладнання | |
|---------------------------------+------------------------------|
|Засоби телекомунікації | |
|---------------------------------+------------------------------|
|Підручники і навчальні посібники | |
|---------------------------------+------------------------------|
|Методична література, книги для | |
|вчителя | |
|---------------------------------+------------------------------|
|Дидактичні матеріали, у т.ч. | |
|роздаткові матеріали | |
|---------------------------------+------------------------------|
|Системи визначення рівня | |
|навчальних досягнень учнів | |
|---------------------------------+------------------------------|
|Комп'ютерно-орієнтовані засоби | |
|навчання інформатики | |
|---------------------------------+------------------------------|
|Комп'ютерно-орієнтовані засоби | |
|навчання інших предметів | |
|---------------------------------+------------------------------|
|Інструкції до | |
|лабораторно-практичних робіт тощо| |
------------------------------------------------------------------
Директор департаменту
загальної середньої та
дошкільної освіти П.Б.Полянський
Положення про класного керівника
Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти
[ ] 03.11.2011, 16:37
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 434 від 06.09.2000 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
26 вересня 2000 року
vd20000906 vn434 за N 659/4880
Про затвердження Положення про класного керівника
навчального закладу системи загальної
середньої освіти
Відповідно до Законів України "Про освіту" ( 1060-12 ), "Про
професійно-технічну освіту" ( 103/98-вр ), "Про загальну середню
освіту" ( 651-14 ), "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ) і
Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого
Указом Президента України від 7 червня 2000 р. N 773/2000
( 773/2000 ), Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про класного керівника навчального
закладу системи загальної середньої освіти (додається).
2. Визнати таким, що втратило чинність, Тимчасове положення
про класного керівника середнього закладу освіти, затверджене
наказом Міністерства освіти України 01.07.97 N 239 ( z0337-97 ) і
зареєстроване в Міністерстві юстиції України 26.08.97 за
N 337/2141.
3. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам
управлінь освіти обласних, Київської і Севастопольської міських
держадміністрацій довести Положення про класного керівника
навчального закладу системи загальної середньої освіти до відома
керівників навчальних закладів.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
міністра Огнев'юка В.О.
Міністр В.Г.Кремень
Затверджено
Наказ Міністерства освіти
і науки України
06.09.2000 N 434
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 вересня 2000 року
за N 659/4880
Положення
про класного керівника навчального закладу
системи загальної середньої освіти
1. Загальні положення
1.1. Це положення регламентує діяльність класного керівника
загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу
(далі - класний керівник).
1.2. Класний керівник - це педагогічний працівник, який
здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу,
навчальної групи професійно-технічного навчального закладу,
окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної
та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників
навчально-виховного процесу в створенні належних умов для
виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку
учнів (вихованців), їх соціального захисту.
1.3. Класний керівник у визначенні змісту роботи керується
Конституцією України ( 254к/96-вр ), Конвенцією ООН про права
дитини ( 995_021 ), Законами України "Про освіту" ( 1060-12 ),
"Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), "Про позашкільну освіту"
( 1841-14 ), "Про професійно-технічну освіту" ( 103/98-вр), іншими
законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також цим
Положенням.
1.4. Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до
основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих на:
- виховання громадянина України;
- формування особистості учня (вихованця), його наукового
світогляду, розвитку його здібностей і обдаровань;
- виконання вимог Державного стандарту загальної середньої
освіти, підготовку учнів (вихованців) до подальшої освіти і
трудової діяльності;
- виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції
України ( 254к/96-вр ), державних символів України, почуття
власної гідності, свідомого ставлення до обов'язків, прав і свобод
людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;
- реалізацію права учнів (вихованців) на вільне формування
політичних і світоглядних переконань;
- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до
народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови,
національних цінностей українського народу та інших народів і
націй;
- виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я
інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад
здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та
психічного здоров'я учнів (вихованців).
2. Організація діяльності класного керівника
2.1. Обов'язки класного керівника покладаються на
педагогічного працівника загальноосвітнього, професійно-технічного
навчального закладу, який має педагогічну освіту, здійснює
педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров'я якого
дозволяє виконувати ці обов'язки.
2.2. Обов'язки класного керівника покладаються директором
навчального закладу на педагогічного працівника за його згодою і
не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У
виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів
(вихованців) зміна класного керівника може бути здійснена протягом
навчального року.
2.3. На класного керівника покладається керівництво одним
класом, навчальною групою.
У початкових класах класне керівництво здійснює вчитель
початкових класів.
У професійно-технічному навчальному закладі класне
керівництво здійснюється в навчальних групах, учні (вихованці)
яких під час навчання здобувають повну загальну середню освіту або
навчаються на основі базової загальної середньої освіти без
отримання повної.
Функціональні обов'язки класного керівника розробляються
відповідно до цього Положення з урахуванням типу закладу та
завдань навчально-виховного процесу і затверджуються директором
навчального закладу.
2.4. Класний керівник як організатор класного колективу:
- сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями (вихованцями)
рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їх здібностей;
- створює умови для організації змістовного дозвілля,
профілактики бездоглядності, правопорушень, планує та проводить
відповідні заходи;
- сприяє підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя
в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами,
етнічними, національними, релігійними групами;
- проводить виховну роботу з урахуванням вікових та
індивідуально-психологічних особливостей учнів (вихованців), їх
нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів
діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу;
- координує роботу вчителів, викладачів, майстрів виробничого
навчання, психолога, медичних працівників, органів учнівського
самоврядування, батьків та інших учасників навчально-виховного
процесу з виконання завдань навчання та виховання в класному
колективі (групі), соціального захисту учнів (вихованців).
2.5. Класний керівник має право на:
- відвідування уроків, занять із теоретичного та виробничого
навчання, виробничої практики та позакласних занять у своєму класі
(групі), присутність на заходах, що проводять для учнів
(вихованців) навчальні, культурно-просвітні заклади, інші юридичні
або фізичні особи;
- внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчального
закладу та педагогічної ради про моральне та матеріальне
заохочення учнів (вихованців);
- ініціювання розгляду адміністрацією навчального закладу
питань соціального захисту учнів (вихованців);
- внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу
(групи) щодо матеріального забезпечення організації та проведення
позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством;
- відвідування учнів (вихованців) за місцем їх проживання (за
згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їх побуту
та виховання;
- вибір форми підвищення педагогічної кваліфікації з проблем
виховання;
- вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм,
методів, засобів роботи з учнями (вихованцями);
- захист професійної честі, гідності відповідно до чинного
законодавства;
- матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у
виконанні покладених на нього завдань.
2.6. Класний керівник зобов'язаний:
- вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання,
виховання і розвитку учнів (вихованців);
- здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями
(вихованцями) статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку
навчального закладу, інших документів, що регламентують
організацію навчально-виховного процесу;
- інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень
успішності учнів (вихованців) педагогічну раду, адміністрацію
навчального закладу, батьків;
- дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня
(вихованця), захищати його від будь-яких форм фізичного,
психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до
принципів загальнолюдської моралі;
- пропагувати здоровий спосіб життя;
- постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну
майстерність, загальну культуру;
- вести документацію, пов'язану з виконанням повноважень
класного керівника (класні журнали, особові справи, плани роботи
тощо).
2.7. Класний керівник складає план роботи з класним
колективом у формі, визначеній адміністрацією навчального закладу.
2.8. Класний керівник підзвітний у своїй роботі директору
навчального закладу, а у вирішенні питань організації
навчально-виховного процесу безпосередньо підпорядкований
заступнику директора з навчально-виховної роботи.
2.9. Класний керівник може бути заохочений (відзначений) за
досягнення високих результатів у виховній роботі з учнями
(вихованцями). Форми і види заохочення регулюються законодавством
України.
Начальник головного управління
нормативного забезпечення та
взаємодії з регіонами Я.П.Корнієнко
Положення про музей у закладі
Положення про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України
[ ] 27.09.2012, 15:35
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
20.05.1997р. м. Київ №151
Про затвердження Положення про
музей при закладі освіти системи
Міністерства освіти України
На виконання Закону України "Про музей та музейну справу" від 29 червня 1995 року №249/95-ВР і розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1995 року №15233/1, 15232/3 та з метою подальшого удосконалення роботи музеїв при закладах освіти системи Міністерства освіти України як осередків освіти та виховання учнівської і студентської молоді
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про музей при закладі освіти системи Міністерств” освіти України (додається)
2. Вважати таким, що втратило чинність Положення про шкільний музей, затверджене наказом Міністерства освіти СРСР від 15.10.1985 р. № 190.
3. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіта обласних. Київської та Севастопольської міських держадміністрацій довести Положення про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України до педагогічних колективів і вжити відповідних заходів щодо удосконалення музейної роботи.
4. Дане Положення опублікувати в інформаційному збірнику Міністерства освіти України.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника міністра АндрущенкаВ.П.
Міністр М.З.Згуровський
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
від 20.05.1997 р. №151
ПОЛОЖЕННЯ
про музей при закладі освіти системи
Міністерства освіти України
Це Положення поширюється на музеї, що діють при закладах освіти системи Міністерства освіти України за умови, що вони не є юридичними особами.
І. Загальні положення
1.1. Музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України (надалі - музей) є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
1.2. Музей може бути створений в усіх навчально-виховних закладах системи і Міністерства освіти України учнями, студентами під керівництвом педагогів.
1.3. Музей взаємодіє з державними, науковими, громадськими та іншими зацікавленими закладами і установами.
1.4. Оригінальні пам'ятки історії, культури і природи, які мають наукову, історичну, художню чи іншу культурну цінність і зберігаються у фондах музею, входять до складу Музейного фонду України і підлягають обліку у порядку, встановленому чинним законодавством.
1.5. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтв України, цим Положенням та власним Положенням про музей.
1.6. Положення про музей розробляється на основі чинного законодавства, Статуту закладу освіти, при якому він створюється, цього Положення та затверджується його засновником (керівником закладу освіти)
2. Мета, головні завдання та зміст роботи музею
2.1. Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприянні відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2.2. Головними завданнями в роботі музею є:
- сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу закладів освіти: розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської та г студентської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи; розвиток її творчих інтересів до пошукової, краєзнавчої, науково-дослідницької, художньо-естетичної та природоохоронної роботи; формування у підростаючого покоління розуміння нерозривного взаємозв'язку минулого, сучасного і майбутнього України;
- допомога педагогічному колективу закладу освіти у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами;
- участь у формуванні, збереженні і раціональному використанні Музейного фонду України;
- вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії, культури і природи рідного краю;
- проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді та інших верств населення.
2.3. Музей проводить таку роботу:
- організує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею;
- систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів. екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування, що не суперечать чинному законодавству;
- організує облік музейних предметів, забезпечує їх збереження;
- створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки;
- проводить освітньо-виховну роботу серед учнівської молоді і населення;
- організує та бере участь у районних, міських, обласних, всеукраїнських заходах;
- надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному і процесі та науково-дослідницькій роботі.
3. Створення та організація роботи музею
3.1. Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, студентів згідно з педагогічною доцільністю та характером наявних колекцій пам'яток історії, культури і природи. За своїми профілями музеї поділяються на такі види: історичні, археологічні, краєзнавчі, природничі, літературні, мистецькі, етнографічні, технічні, галузеві тощо.
3.2. Рішення про створення музею може бути прийнято його засновником (керівником закладу освіти за ініціативи педагогічного, учнівського чи студентського колективів) при умові наявності:
- активу однодумців (учнів, студентів, педагогічних працівників, спеціалістів музейної справи, громадськості тощо), спроможного виконувати пошуково-дослідницьку, збиральницьку, фондову, експозиційну, просвітницьку роботу;
- педагога, який би очолив роботу по створенню музею.
3.3. Створення музею є результатом цілеспрямованої систематичної, творчої і пошуково-дослідницької, збиральницької, фондової, експозиційної роботи. Наказ про і відкриття музею видається його засновником після оформлення відповідної музейної експозиції і при дотриманні вимог щодо наявності:
- Положення про музей;
- фонду музейних предметів, зібраних і зареєстрованих в інвентарній книзі оригінальних пам'яток історії, культури, природи, на основі яких побудована експозиція певного профілю;
- приміщення (окремого, ізольованого) і обладнання, які забезпечують збереження, вивчення і експонування музейних колекцій;
- експозиції, яка відповідає за змістом і оформленням сучасним вимогам;
- умов для охорони музею, оснащення його засобами охоронної та пожежної сигналізації;
- роботи музею за чітким розкладом.
3.4. Легалізація (офіційне визнання) музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням закладу освіти відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрацію музеїв при закладах освіти системи Міністерства освіти України, затвердженого Міністерством освіти України, та взяття на облік Міністерством культури і мистецтв України згідно з Положенням про державну реєстрацію, перереєстрацію та облік музеїв. Музей вважається створеним з дня одержання реєстраційного свідоцтва та і статусу музею при закладі освіти системи Міністерства освіти України.
3.5. Кращим музеям, які досягай значних успіхів у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, у формуванні та збереженні Музейного фонду України, пропаганді пам'яток історії, культури та природи, присвоюється звання "Зразковий музей" відповідно до Положення про звання "Зразковий музей” при закладі освіти системи Міністерства освіти України, затвердженого Міністерством освіти України. Інші почесні звання музеям надаються органами культури за встановленим порядком.
3.6. Раз у три роки Міністерство освіти України і Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді проводять огляди музеїв на підтвердження статусу музею при закладі освіти системи Міністерства освіти України та звання "Зразковий музей".
3.7. Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається його засновником.
4. Керівництво роботою музею
4.1. За роботу музею відповідає керівник закладу освіти.
Керівник закладу освіти де є музей:
- призначає педагога (за його згодою), який здійснює безпосереднє керівництво роботою музею;
- встановлює надбавки педагогу за роботу в музеї за рахунок і в межах фонду заробітної плати;
- вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи;
- сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею;
- виходить з пропозиціями морального заохочення педагогів, які відповідають за роботу музею, про присвоєння їм почесних звань.
4.2. Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею. Рада музею обирається на зборах учнівського чи студентського активу музею та складається з учнів або студентів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.
Рада музею:
- обирає голову і розподіляє обов'язки між членами ради, які очолюють групи або сектори: пошукової, фондової, експозиційної, просвітницької роботи тощо;
- вирішує питання включення до фондів музею пам'яток історії, культури і природи, які надійшли в процесі комплектування;
- обговорює та затверджує плани роботи;
- заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку, наукову роботу;
- організовує підготовку громадських екскурсоводів, лекторів, а також навчання активу;
- встановлює зв'язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими творчими об'єднаннями;
- веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи);
- вирішує інші питання, пов'язані з діяльністю музею.
4.3. Методичну та практичну допомогу музею може надавати опікунська рада, яка створюється на добровільних засадах з педагогічних працівників, представників державних музеїв, архівів, спеціалістів різних галузей знань, краєзнавців, ветеранів війни і праці тощо.
4.4. Науково-методичну допомогу музеям надають районні (міські, обласні) державні музеї. З метою удосконалення та координації роботи музеїв в районах, містах та областях можуть створюватися міжвідомчі комісії з їх діяльності.
4.5. Загальне керівництво діяльністю музеїв при закладах освіти здійснює Міністерство освіти України, а також Міністерство освіти Автономної Республіки Крим і відповідні управління (відділи) освіти місцевих держадміністрацій.
Облік музеїв здійснюють Український державний. Кримський республіканський, обласні, міські, районні центри (станції) туризму і краєзнавства учнівської молоді, а також інші позашкільні навчально-виховні заклади за рішенням відповідних органів освіти.
5. Облік і забезпечення збереження фондів
5.1. Облік пам'яток історії та культури, які зберігаються в музеях проводиться в порядку, встановленому в нормативних документах Міністерства культури і мистецтв України.
5.2. Зібраний матеріал складає фонди музею і обліковується в інвентарній книзі, яка скріплюється печаткою та завіряється підписом керівника закладу освіти.
5.3. Фонди музею поділяються на основні (оригінальні пам'ятки історії, культури та природи) і допоміжні (схеми, діаграми, копії, муляжі тощо).
5.4. Унікальні пам'ятки Музейного фонду України, а також ті, що мають виняткове наукове, історичне, художнє чи інше культурне значення, заносяться Міністерством культури і мистецтв України до Державного реєстру національного культурного надбання.
5.5. Пам'ятки історії та культури (в тому числі нагороди з коштовних металів) яким загрожує знищення чи псування, можуть бути вилучені з музею згідно з чинним законодавством.
5.6. У разі припинення діяльності музею оригінальні пам'ятки історії та культури передаються до державних та інших музеїв на умовах, що не суперечать чинному законодавству.
5.7. Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на керівника закладу освіти та керівника музею.
5.8. Особи, винні в порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
6. Фінансування
6.1. Витрати, пов'язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання. технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів базового;
навчального закладу, органів освіти, а також залучених коштів.
Положення про організацію фізичного виховання
Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх закладах
[ ] 03.11.2011, 16:59
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
02.08.2005 N 458
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
18 серпня 2005 р.
за N 909/11189
Про затвердження Положення про організацію
фізичного виховання і масового спорту
в дошкільних, загальноосвітніх
та професійно-технічних навчальних
закладах України
З метою реалізації Указу Президента України від 28.09.2004
N 1148 ( 1148/2004 ) "Про Національну доктрину розвитку фізичної
культури і спорту" та на виконання постанови Кабінету Міністрів
України від 13.12.2004 N 1641 ( 1641-2004-п ) "Про затвердження
заходів з реалізації Національної доктрини розвитку фізичної
культури і спорту у 2005 році" Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про організацію фізичного виховання і
масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та
професійно-технічних навчальних закладах України (додається).
2. Положення про організацію фізичного виховання і масового
спорту в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних
навчальних закладах України набирає чинності з 1 вересня
2005 року.
3. Даний наказ опублікувати в "Інформаційному збірнику
Міністерства освіти і науки України".
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
Міністра Огнев'юка В.О.
Міністр С.М.Ніколаєнко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ міністерства освіти
і науки України
02.08.2005 N 458
ПОЛОЖЕННЯ
про організацію фізичного виховання
і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх
та професійно-технічних навчальних закладах України
1. Загальні положення
1.1. Фізичне виховання дітей дошкільних, учнів
загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів є
невід'ємною складовою освіти, яке забезпечує можливість набуття
кожною дитиною необхідних науково обґрунтованих знань про здоров'я
і засоби його зміцнення, методики організації змістовного дозвілля
і спрямоване на формування в них фізичного, соціального та
духовного здоров'я, вдосконалення фізичної та психічної підготовки
до ведення активного довготривалого життя та професійної
діяльності.
1.2. Основу системи фізичного виховання дітей та юнацтва
складає комплекс показників обсягу щотижневої рухової активності,
рівень спеціальних знань про особливості рухової активності
сучасної людини, її фізичний розвиток, стан функціональних систем
організму, фізичної працездатності та рухових здібностей.
1.3. Організація і зміст фізичного виховання в дошкільних,
загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах
незалежно від типів, форм власності та підпорядкування,
регламентуються Законами України "Про дошкільну освіту"
( 2628-14 ), "Про освіту" ( 1060-12 ), "Про загальну середню
освіту" ( 651-14 ), "Про професійно-технічну освіту"
( 103/98-ВР ), "Про фізичну культуру і спорт" ( 3808-12 ), актами
Президента України та Кабінету Міністрів України,
нормативно-правовими та іншими актами Міністерства освіти і науки
України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства
України у справах молоді та спорту щодо фізичного виховання дітей
та учнівської молоді. До них належать:
Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом
Президента України від 17.04.2002 N 347 ( 347/2002 );
Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту в
Україні, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від
28.09.2004 N 1148 ( 1148/2004 );
Міжгалузева комплексна програма "Здоров'я нації", затверджена
постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 N 14
( 14-2002-п );
Базовий компонент дошкільної освіти;
Державні стандарти: початкової загальної освіти, затверджені
постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 N 1717
( 1717-2000-п ), базової та повної середньої освіти, затверджені
постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 N 24
( 24-2004-п ), професійно-технічної освіти, затверджені постановою
Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1135 ( 1135-2002-п );
Програма розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного
віку ("Малятко", "Дитина", "Українське дошкілля");
навчальна програма з фізичної культури для учнів
загальноосвітніх навчальних закладів;
навчальна програма з фізичної культури для учнів
загальноосвітніх навчальних закладів - спортивний профіль -
10-12 класи;
навчальна програма з фізичної культури для учнів, віднесених
за станом здоров'я до спеціальної медичної групи;
Положення про фізкультурно-спортивні клуби спортивної спілки
учнівської молоді України.
1.4. Фізичне виховання забезпечується відповідними сучасними
науковими досягненнями, медичним обслуговуванням, педагогічними
кадрами, матеріально-технічною, правовою, нормативною,
інформаційною базою та бюджетним фінансуванням.
1.5. Фізичне виховання дітей та учнівської молоді
реалізується через систему таких дидактичних компонентів:
обов'язковий (урок або заняття, фізкультурно-оздоровчі заходи в
режимі навчального дня), що формує основи фізичної культури
особистості відповідно до Державних стандартів освітньої галузі
"Фізичне виховання" та позаурочний (заняття у секціях та гуртках
спортивного спрямування навчального закладу, позашкільних
навчальних закладах, самостійні заняття, участь у
фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходах), що доповнює
обов'язковий компонент з урахуванням індивідуальних мотивів,
інтересів і потреб, природних здібностей та стану здоров'я
особистості.
1.6. Основними засобами фізичного виховання є фізичні вправи,
кліматичні фактори, загартування, заходи з формування здорового
способу життя, які сприяють збереженню та зміцненню фізичного,
психічного та соціального здоров'я дітей та учнівської молоді.
1.7. Сумарний обсяг рухової активності, що здійснюється
дитиною у процесі її щоденної життєдіяльності, повинен базуватися
на індивідуальних можливостях її та задовольняти біологічну
потребу в рухах.
2. Принципи, мета і завдання фізичного виховання
2.1. Система фізичного виховання дітей та учнівської молоді
базується на принципах особистісної та диференційованої
орієнтації, пріоритету оздоровчої спрямованості, використання
традиційних та нетрадиційних форм рухової активності та інших
засобів фізичного вдосконалення.
2.2. Метою фізичного виховання є формування особистості,
спрямоване на забезпечення необхідного рівня розвитку життєво
важливих рухових навичок і фізичних якостей; загальнолюдських
цінностей: здоров'я, фізичного, соціального та психічного
благополуччя; виховання інтересу і звички до самостійних занять
фізичною культурою і спортом, набуття навичок здорового способу
життя.
2.3. Досягнення мети забезпечується реалізацією завдань:
сприяння повноцінному фізичному розвитку і виховання дитини шляхом
використання засобів фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої
та спортивної роботи;
збереження та зміцнення здоров'я дитини, профілактика
захворювань;
формування та реалізація знань і вмінь, життєво необхідних
рухових навичок і фізичних якостей для підготовки до майбутньої
трудової діяльності;
розширення функціональних можливостей організму та розвиток
рухових здібностей дитини;
виховання активної життєвої позиції та морально-вольових
якостей;
формування мотиваційних засад та переконання у необхідності
регулярного використання різноманітних форм фізичного виховання та
масового спорту як важливої складової здорового способу життя;
формування організаторських навичок;
ознайомлення з цінностями спорту через заняття в системі
масового та дитячо-юнацького спорту.
3. Організація фізичного виховання
3.1. Міністерство освіти і науки України, його структурні
підрозділи з питань фізичного виховання та спорту забезпечують
організацію та управління роботою з фізичного виховання,
фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в навчальних закладах
усіх типів, незалежно від форм власності здійснює
науково-методичне забезпечення цієї роботи в ході
навчально-виховного процесу та в позаурочний час.
До його повноважень належить:
реалізація державної політики галузі фізичного виховання в
сфері дошкільної, загальної середньої та професійно-технічної
освіти;
визначення перспектив розвитку фізичного виховання та спорту
в системі дошкільної, загальної середньої та професійно-технічної
освіти;
розроблення та впровадження Державного стандарту освітньої
галузі "Фізичне виховання";
організація нормативного, програмного, науково-методичного та
інформаційного забезпечення системи дошкільної, загальної
середньої та професійно-технічної освіти щодо фізичного виховання
та спорту;
затвердження типового переліку обов'язкового інвентарю та
обладнання;
контроль за діяльністю органів управління освітою та
навчальних закладів системи освіти щодо питань фізичного
виховання, спортивної та фізкультурно-оздоровчої роботи;
координація наукових досліджень з проблем фізичного виховання
учнівської молоді.
3.2. Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим,
управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій спільно з Кримським
Республіканським, обласними, Київським та Севастопольським
міськими управліннями з фізичного виховання та спорту здійснюють
роботу з питань фізичного виховання та спорту управлінь освіти і
науки районних, районних у м. Києві та Севастополі державних
адміністрацій.
До їх повноважень належить:
реалізація державної політики з фізичного виховання та
дитячо-юнацького спорту на регіональному рівні;
забезпечення виконання актів законодавства щодо фізичного
виховання та дитячо-юнацького спорту;
забезпечення організації в навчальних закладах роботи з
фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи;
забезпечення заходів щодо збереження та зміцнення здоров'я
дітей та учнівської молоді в регіоні;
контроль за станом навчально-виховного процесу з фізичного
виховання та розвитку дитячо-юнацького спорту в закладах освіти;
розроблення регіональних концепцій, програм з питань розвитку
фізичного виховання, дитячо-юнацького спорту та контроль за
виконанням цих програм на місцях;
спільно з органами охорони здоров'я здійснення контролю за
охороною здоров'я, проведенням спортивних та
фізкультурно-оздоровчих заходів, створенням безпечних умов для
здійснення навчально-виховного процесу щодо фізичного виховання;
координація роботи з організації підвищення кваліфікації
фахівців з фізичного виховання: вчителів фізичного виховання,
тренерів з видів спорту; інструкторів з фізичного виховання;
формування замовлення на навчально-методичну літературу;
унесення пропозицій щодо встановлення нормативів бюджетного
фінансування на розвиток фізичного виховання і дитячо-юнацького
спорту в навчальних закладах і контроль за використанням бюджетних
коштів;
формування і подання в установленому порядку статистичної
звітності про стан і розвиток фізичного виховання і спорту в
навчальних закладах системи освіти регіону.
3.3. Управління у справах молоді та спорту Автономної
Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських
державних адміністрацій спільно з органами освіти здійснюють:
проведення спортивно-масових заходів серед дітей та
учнівської молоді;
координацію діяльності спортивних товариств та відомств щодо
надання спортивних споруд для проведення занять та спортивних
змагань серед дітей, школярів та учнівської молоді;
участь у роботі з підвищення кваліфікації фахівців фізичного
виховання дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та
позашкільних навчальних закладів;
участь у проведенні організаційно-методичної роботи в ДЮСШ,
СДЮШОР, клубах за місцем проживання.
3.4. Керівництво фізичним вихованням, спортивною та
фізкультурно-оздоровчою роботою в дошкільних, загальноосвітніх та
професійно-технічних навчальних закладах районів Автономної
Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя здійснюють
управління (відділи) освіти місцевих державних адміністрацій. До
їх повноважень належить:
організація фізичного виховання дітей та учнівської молоді,
розвиток дитячо-юнацького спорту, проведення
фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів у дошкільних,
загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах даної
території незалежно від типів, форм власності та підпорядкування;
контроль за дотриманням вимог базового компоненту дошкільної
освіти, Державного стандарту початкової, базової і повної
середньої, професійно-технічної освіти щодо фізичного виховання
навчальними закладами незалежно від типів, форм власності та
підпорядкування;
контроль за дотриманням вимог базового компоненту дошкільної
освіти, Державного стандарту початкової базової і повної
середньої, професійно-технічної освіти щодо фізичного виховання
навчальними закладами незалежно від типів, форм власності та
підпорядкування;
забезпечення дошкільних, загальноосвітніх та
професійно-технічних навчальних закладів педагогічними кадрами:
інструкторами, вчителями та викладачами фізичного виховання
(фізичної культури);
організація підвищення кваліфікації фахівців фізичного
виховання;
проведення атестації педагогічних кадрів;
організація методичної роботи серед фахівців фізичного
виховання;
вивчення, узагальнення та впровадження кращого досвіду роботи
з фізичного виховання, спортивної та фізкультурно-оздоровчої
роботи в навчальних закладах;
фінансування навчальної роботи з учнями, віднесеними за
станом здоров'я до спеціальної медичної групи;
контроль за наданням пільг дітям пільгових категорій, які
займаються у госпрозрахункових спортивних секціях та клубах;
забезпечення навчальних закладів спортивним інвентарем та
обладнанням відповідно до типового переліку;
контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог до
спортивних споруд у навчальних закладах;
організація роботи спортивно-оздоровчих таборів, таборів
відпочинку в канікулярний період;
формування і подання в установленому порядку статистичної
звітності про стан і розвиток фізичного виховання і спорту в
навчальних закладах системи освіти даної теріторії;
щорічний аналіз стану фізичного виховання і спорту в
навчальних закладах даної теріторії, розроблення пропозицій з
удосконалення цієї роботи, контроль за виконанням прийнятих
рішень.
3.5. Керівництво фізичним вихованням у навчальних закладах:
3.5.1. У дошкільному навчальному закладі:
Безпосереднє керівництво фізичним вихованням у дошкільному
навчальному закладі здійснює його керівник. На нього покладається:
відповідальність за стан фізичного виховання,
фізкультурно-оздоровчої роботи в закладі;
відповідальність за стан здоров'я та фізичного розвитку
вихованців;
створення умов для розвитку задатків, природних здібностей та
обдарувань дитини, спрямування її на духовний та фізичний розвиток
засобами фізичного виховання;
створення необхідних умов для проведення занять з фізичного
виховання; занять з дітьми, віднесеними за станом здоров'я до
спеціальної медичної групи; фізкультурно-оздоровчих заходів у
режимі дня, занять секцій та гуртків спортивного спрямування;
забезпечення умов для виконання вихованцями науково
обґрунтованого обсягу рухової активності та її контроль;
забезпечення систематичного контролю за здійсненням
навчально-виховного процесу з фізичного виховання;
забезпечення участі навчального закладу у Всеукраїнському
огляді-конкурсі на кращий стан фізичного виховання в навчальних
закладах;
організація щорічних поглиблених медичних оглядів дітей у
встановлені терміни;
забезпечення необхідним спортивним інвентарем та обладнанням
відповідно до типового переліку;
систематичний аналіз стану фізичного розвитку дітей;
щорічний звіт щодо стану фізичного виховання та
фізкультурно-оздоровчої роботи в навчальному закладі перед
батьками та громадськістю.
Вихователь-методист дошкільного навчального закладу:
відповідає за виконання програм розвитку, навчання та
виховання, якість організації та проведення занять з фізичного
виховання, гуртків, секцій фізкультурної спрямованості, занять з
дітьми, віднесеними за станом здоров'я до спеціальної медичної
групи;
здійснює спільно з медичними працівниками медико-педагогічний
контроль під час занять з фізичного виховання;
контролює проведення фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі
дня, виконання загартувальних процедур;
координує діяльність педагогічного колективу щодо формування
у вихованців знань та вмінь, пов'язаних із збереженням та
зміцненням здоров'я, звичок здорового способу життя;
забезпечує підвищення кваліфікації вихователів та
інструкторів з фізичної культури;
відповідає за організацію і проведення
фізкультурно-оздоровчих заходів;
спільно з інструктором з фізичної культури розробляє план
фізкультурно-оздоровчих заходів;
бере участь у роботі з підготовки та проведення моніторингу
фізичного розвитку вихованців;
проводить пропагандистську роботу серед вихованців, їх
батьків, вихователів щодо здорового способу життя.
Інструктор з фізкультури:
несе відповідальність за виконання завдань розділу програми з
фізичного виховання;
спрямовує свою діяльність на формування звичок здорового
способу життя; засобів збереження та зміцнення фізичного,
психічного та соціального здоров'я вихованців;
створює умови для розвитку нахилів, природних здібностей і
талантів вихованців;
забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних вимог та вимог
техніки безпеки під час проведення занять і
фізкультурно-оздоровчих заходів;
систематично здійснює моніторинг фізичного розвитку
вихованців;
у своїй роботі використовує методики, які відповідають
сучасним вимогам теорії і методики фізичного виховання та
педагогіки;
організовує та проводить фізкультурно-оздоровчу роботу з
вихованцями;
організовує і проводить роботу з навчання дітей плаванню;
підтримує зв'язки з тренерами позашкільних навчальних
закладів, батьками вихованців;
проводить заняття з дітьми, віднесеними за станом здоров'я до
спеціальної медичної групи;
надає методичну допомогу вихователям щодо проведення
фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня;
контролює технічний стан спортивного інвентарю та обладнання
у спортивному залі та на майданчиках.
Вихователь дитячого садка:
несе відповідальність за виконання завдань розділу програми з
фізичного виховання (у разі відсутності інструктора з фізичного
виховання);
забезпечує дотримання рухового режиму;
забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних норм та вимог
техніки безпеки у приміщеннях;
контролює дотримання правильної постави вихованцями впродовж
дня;
надає допомогу інструктору з фізичної культури у проведенні
занять;
проводить рухливі та народні ігри з вихованцями під час
прогулянок;
проводить загартувальні процедури, фізкультурні паузи під час
занять;
сприяє залученню вихованців до занять у гуртках і секціях
спортивного спрямування;
бере участь у підготовці та проведенні
фізкультурно-оздоровчих заходів дошкільного навчального закладу;
проводить пропагандистську роботу серед вихованців, їх
батьків щодо здорового способу життя.
3.5.2. У загальноосвітньому навчальному закладі:
Безпосереднє керівництво фізичним вихованням у
загальноосвітньому навчальному закладі здійснює його керівник. На
нього покладається:
відповідальність за стан фізичного виховання,
фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в навчальному
закладі;
створення умов для реалізації творчого потенціалу школярів,
спрямування їх на духовне та фізичне становлення і
самовдосконалення засобами фізичного виховання та спорту;
відповідальність та особистий контроль за станом здоров'я і
фізичним розвитком учнів;
створення необхідних умов для проведення уроків фізичного
виховання; занять з учнями, віднесеними за станом здоров'я до
спеціальної медичної групи; фізкультурно-оздоровчих заходів у
режимі навчального дня, "годин" рухової активності в групах
продовженого дня; "Днів здоров'я і фізичної культури"; позаурочних
форм роботи з фізичного виховання (проведення
фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів,
функціонування спортивних клубів, секцій, гуртків);
забезпечення умов для виконання учнями науково обґрунтованого
обсягу рухової активності та її контроль;
забезпечення систематичного контролю за здійсненням
навчально-виховного процесу з фізичного виховання та спорту;
забезпечення участі навчального закладу у Всеукраїнському
огляді-конкурсі на кращий стан фізичного виховання в навчальних
закладах;
керування роботою клубу (осередку) спортивної спілки
учнівської молоді навчального закладу;
створення методичного кабінету з фізичного виховання;
організація щорічних поглиблених медичних оглядів учнів у
встановлений термін;
відповідальність за дотримання правил техніки безпеки під час
роботи з учнями та ефективне використання навчально-спортивної
бази;
забезпечення необхідним спортивним інвентарем та обладнанням
відповідно до типового переліку;
забезпечення кадрового потенціалу для занять учнів фізичною
культурою та спортом;
щорічний звіт щодо стану фізичного виховання,
фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в навчальному закладі
перед батьками та громадськістю;
формування матеріалів державної статистичної звітності.
Заступник директора з навчально-виховної роботи:
відповідає за виконання навчальних програм і якість
організації та проведення уроків з фізичного виховання,
факультативних занять фізкультурно-спортивної спрямованості,
занять з учнями, віднесеними за станом здоров'я до спеціальної
медичної групи;
контролює проведення фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі
навчального дня;
координує на основі міжпредметних зв'язків діяльність
педагогічного колективу щодо формування в учнів знань, пов'язаних
із збереженням та зміцненням здоров'я, виховання в учнів звичок
здорового способу життя;
забезпечує підвищення кваліфікації вчителів фізичного
виховання;
спрямовує діяльність методичного об'єднання вчителів
фізичного виховання навчального закладу.
Заступник директора з виховної роботи:
відповідає за організацію і проведення загальношкільних
фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів, позаурочну
та позашкільну роботу з фізичного виховання;
стимулює прагнення школярів до здорового способу життя,
зменшення серед них проявів антисоціальних явищ;
бере участь у роботі шкільного клубу (осередку) спортивної
спілки учнівської молоді;
контролює організацію та проведення "годин" рухової
активності в групах продовженого дня;
спільно з вчителями фізичного виховання розробляє план
спортивних та фізкультурно-оздоровчих заходів;
бере участь у роботі з підготовки та проведення моніторингу
фізичного розвитку учнів;
сприяє розвитку волонтерського руху серед батьків,
випускників, вчителів навчального закладу в частині організації
позаурочної фізкультурно-спортивної діяльності учнів;
підтримує зв'язки з позашкільними навчальними закладами з
метою залучення учнів навчального закладу до систематичних занять
фізичним вихованням і спортом;
проводить пропагандистську роботу серед учнів, їх батьків,
вчителів щодо здорового способу життя.
Педагог-організатор:
спільно з вчителями фізичного виховання організовує і
проводить позаурочні фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи;
надає допомогу учнівським колективам в організації
фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів у класах;
координує роботу учнівського самоврядування щодо питань
фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи;
бере участь у роботі з підготовки та проведення моніторингу
фізичного розвитку учнів;
бере участь у роботі шкільного клубу (осередку) спортивної
спілки учнівської молоді;
проводить пропагандистську роботу серед учнів, їх батьків,
вчителів щодо здорового способу життя.
Голова методичного об'єднання (предметно-методичної комісії)
вчителів фізичного виховання:
подає заступнику директора з навчально-виховної роботи
пропозиції щодо розкладу навчальних занять з предмета;
є членом методичної ради навчального закладу;
вносить пропозиції до річного плану роботи навчального
закладу в частині фізичного виховання;
розробляє план роботи методичного об'єднання
(предметно-методичної комісії) вчителів фізичного виховання на
поточний навчальний рік;
надає допомогу вчителям фізичного виховання у розробленні
планових документів;
координує роботу шкільного клубу (осередку) спортивної спілки
учнівської молоді;
вносить пропозиції до адміністрації навчального закладу щодо
поліпшення спортивної бази, забезпечення спортивним інвентарем та
обладнанням;
координує роботу секцій, гуртків спортивного,
фізкультурно-оздоровчого спрямування;
бере участь в організації та проведенні
фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів.
Вчитель фізичного виховання:
несе відповідальність за виконання навчальної програми з
предмета в тих класах, де викладає;
спрямовує свою діяльність на виховання в учнів свідомого
ставлення до свого здоров'я та здоров'я оточуючих як до найвищої
соціальної цінності; формування звичок здорового способу життя;
засобів збереження та зміцнення фізичного, психічного та
соціального здоров'я школярів;
створює умови для об'єктивної самооцінки і самовдосконалення
учнів;
забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних вимог та вимог
техніки безпеки під час проведення урочних та позаурочних форм
фізичного виховання;
систематично здійснює моніторинг фізичного розвитку учнів у
тих класах, де викладає, та подає матеріали голові методичного
об'єднання;
використовує в своїй роботі сучасні методики навчання та
виховання;
організовує та проводить позакласну спортивну та
фізкультурно-оздоровчу роботу з учнями класів, в яких викладає,
відповідно до загальношкільного плану;
здійснює підготовку та участь команд класів, в яких викладає,
у позашкільних фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходах;
бере участь у роботі шкільного клубу (осередку) Спортивної
спілки учнівської молоді;
здійснює облік учнів, що не вміють плавати та при сприянні
адміністрації організовує їх навчання;
проводить заняття з учнями, віднесеними за станом здоров'я до
спеціальної медичної групи (за наказом керівника навчального
закладу);
надає методичну допомогу вчителям початкових класів,
вчителям-предметникам, вихователям груп продовженого дня щодо
проведення фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі навчального
дня;
проводить роботу з підготовки із числа учнів суддів з видів
спорту;
підтримує зв'язки з батьками та тренарами учнів.
Вчитель, який викладає предмет "Захист Вітчизни" несе
відповідальність за виконання навчальної програми з розділу
"Фізична підготовка";
бере участь в організації та проведенні спортивних та
фізкультурно-оздоровчих заходів навчального закладу;
організовує та проводить роботу секцій та гуртків з
військово-прикладних видів спорту;
готує і представляє команду школи на змаганнях різного рівня
з військово-прикладних видів спорту;
забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних вимог та вимог
техніки безпеки під час проведення урочних та позаурочних форм
занять з військово-патріотичного та фізичного виховання.
Вчителі початкових класів та класні керівники:
дбають про дотримання учнями режиму дня, правил особистої та
суспільної гігієни, вимог безпечної поведінки;
забезпечують у навчальних приміщеннях створення умов, які
відповідають санітарно-гігієнічним вимогам;
надають учням знання щодо збереження та зміцнення здоров'я,
використовуючи міжпредметні зв'язки;
контролюють дотримання учнями правильної постави впродовж
навчального дня;
проводять фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального
дня;
організовують учнівські колективи для участі у фізкультурно
оздоровчих та спортивних заходах навчального закладу;
сприяють залученню школярів до занять у спортивних секціях та
гуртках фізкультурно-спортивного спрямування;
підтримують зв'язки із тренерами позашкільних навчальних
закладів;
проводять пропагандистську роботу серед учнів, їх батьків
щодо здорового способу життя;
залучають батьків до участі в організації та проведенні
фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи з колективом учнів
класу.
Вчителі (з усіх предметів):
забезпечують у навчальних приміщеннях створення умов, які
відповідають санітарно-гігієнічним вимогам;
надають учням знання щодо збереження та зміцнення здоров'я,
використовуючи міжпредметні зв'язки;
контролюють дотримання учнями правильної постави впродовж
навчального дня;
проводять фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального
дня.
Вихователі груп продовженого дня:
забезпечують у навчальних приміщеннях створення умов, які
відповідають санітарно-гігієнічним вимогам та вимогам техніки
безпеки;
дбають про дотримання учнями режиму дня, правил особистої та
суспільної гігієни, вимог безпечної поведінки;
сприяють формуванню знань і навичок учнів щодо здорового
способу життя;
організовують і проводять щоденні "години" рухової активності
(тривалістю 1 год., переважно на свіжому повітрі) з використанням
рухливих і народних ігор, естафет тощо;
контролюють відвідування учнями секцій, гуртків спортивного
спрямування.
Учні загальноосвітніх навчальних закладів зобов'язані:
дотримуватись правил особистої та суспільної гігієни,
дотримуватись правил безпечної поведінки у побуті та під час
занять фізичними вправами;
повсякденно використовувати набуті знання і навички щодо
ведення здорового способу життя;
постійно виконувати обсяг рухової активності відповідно до
своїх вікових психофізичних потреб (відвідування уроків фізичного
виховання, заняття в гуртках, секціях спортивного спрямування,
самостійні заняття, участь у спортивних та фізкультурно-оздоровчих
заходах, активний відпочинок тощо) ;
використовувати свій творчий потенціал на духовний та
фізичний розвиток і самовдосконалення засобами фізичного виховання
та спорту;
брати участь у спортивних та фізкультурно-оздоровчих заходах
навчального закладу;
дбати про оптимальний рівень здоров'я та особистого фізичного
розвитку.
3.5.3. У професійно-технічному навчальному закладі:
Безпосереднє керівництво фізичним вихованням у
професійно-технічному навчальному закладі здійснює його керівник.
На нього покладається:
відповідальність за стан фізичного виховання,
фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в навчальному
закладі;
створення умов для реалізації творчого потенціалу учнів,
спрямування їх на духовний, фізичний розвиток і самовдосконалення
засобами фізичного виховання та спорту;
сприяти діяльності клубу (осередку) Спортивної спілки
учнівської молоді навчального закладу;
відповідальність за стан здоров'я і фізичний розвиток учнів;
створення необхідних умов для проведення занять з фізичного
виховання; занять з учнями, віднесеними за станом здоров'я до
спеціальної медичної групи; фізкультурно-оздоровчих заходів у
режимі навчального дня, "Днів здоров'я і фізичної культури";
позаурочних форм роботи з фізичного виховання, туризму (проведення
фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів, функціонування
спортивних клубів, секцій, гуртків);
забезпечення умов для виконання учнями науково обґрунтованого
обсягу рухової активності та її контроль;
забезпечення систематичного контролю за здійсненням
навчально-виховного процесу з фізичного виховання;
забезпечення узгодженої роботи заступників директора з
навчально-виховної та навчально-виробничої роботи, керівника
фізичного виховання та викладача предмета "Захист Вітчизни" щодо
організації та проведення фізкультурно-оздоровчої, спортивної та
туристичної роботи;
забезпечення участі навчального закладу у Всеукраїнському
огляді-конкурсі на кращий стан фізичного виховання в навчальних
закладах;
створення навчально-методичного кабінету з фізичного
виховання;
організація щорічних поглиблених медичних оглядів учнів у
встановлений термін;
відповідальність за дотриманням безпечних умов під час
навчальної та позаурочної діяльності та ефективне використання
навчально-спортивної бази;
забезпечення необхідним спортивним інвентарем та обладнанням
відповідно до типового переліку;
створення і забезпечення роботи спортивних секцій за рахунок
доходів від виробничої діяльності навчального закладу з
педагогічним навантаженням не менше 50 годин на місяць
(тренер-викладач організує і проводить навчально-тренувальні
заняття та фізкультурно-оздоровчі заходи в першу чергу з учнями,
які мешкають у гуртожитках);
щорічний звіт щодо стану фізичного виховання,
фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в навчальному закладі
перед батьками та громадськістю.
Заступник директора з навчально-виробничої роботи:
спільно з керівником фізичного виховання забезпечує виконання
навчального плану та навчальної програми;
контролює якість знань та стан відвідування учнями занять з
фізичного виховання;
контролює ведення планової та звітної документації процесу
фізичного виховання;
спільно з керівником фізичного виховання та медичним
працівником на підставі результатів медичного огляду комплектує
навчальні групи для учнів, які за станом здоров'я віднесені до
спеціальної медичної групи;
планує і контролює проведення факультативних та додаткових
занять з учнями, які мають низький рівень фізичного розвитку;
координує на основі міжпредметних зв'язків діяльність
педагогічного колективу щодо формування в учнів знань, пов'язаних
із збереження та зміцненням здоров'я, виховання в учнів звичок
здорового способу життя;
залучає майстрів виробничого навчання і викладачів до
організації виробничої гімнастики в навчальних групах на заняттях
теоретичного та виробничого навчання;
забезпечує підвищення кваліфікації викладачів фізичного
виховання;
спрямовує діяльність методичного об'єднання викладачів
фізичного виховання навчального закладу.
Заступник директора з навчально-виховної роботи:
забезпечує дотримання учнями режиму дня;
контролює проведення з учнями фізкультурно-оздоровчих,
спортивних та туристичних заходів у навчальному закладі та
гуртожитку, забезпечує активну участь у цій роботі всього
педагогічного колективу;
стимулює прагнення учнів до здорового способу життя,
зменшення серед них проявів антисоціальних явищ;
бере участь у роботі клубу (осередку) спортивної спілки
учнівської молоді;
спільно з керівником фізичного виховання розробляє план
спортивних та фізкультурно-оздоровчих заходів у навчальному
закладі та гуртожитку, де мешкають учні;
бере участь у роботі з підготовки та проведення моніторингу
фізичного розвитку учнів;
сприяє розвитку волонтерського руху серед батьків,
випускників, викладачів навчального закладу в частині організації
позаурочної фізкультурно-спортивної діяльності учнів;
підтримує зв'язки з позашкільними навчальними закладами з
метою залучення учнів навчального закладу до систематичних занять
фізичною культурою і спортом;
проводить пропагандистську роботу серед учнів, їх батьків,
викладачів щодо здорового способу життя;
Положення про психологічну службу
Міністерство освіти і науки України
НАКАЗ
02.07. 2009 № 616
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
23.07.2009 за № 687/16703
Про внесення змін до Положення
про психологічну службу системи
освіти України
Відповідно до статей 21, 22 Закону України “Про освіту” та з метою підвищення ефективності функціонування психологічної служби системи освіти України
н а к а з у ю:
1. Унести зміни до Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 03.05.99 № 127, зареєстрованого в Мін’юсті 30.12.99 за № 922/4215, виклавши його у новій редакції, що додається.
2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій вжити організаційних заходів щодо підвищення ефективності функціонування усіх ланок психологічної служби згідно з новою редакцією Положення про психологічну службу системи освіти України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.
4. Наказ набирає чинності через 10 днів після його реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Міністр І.О. Вакарчук
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти України
03.05.99 № 127
(у редакції наказу Міністерства
освіти і науки України
від 02.07.2009 № 616)
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
23.07.2009 за № 687/16703
Положення про психологічну службу системи освіти України
І. Загальні положення
1.1. Психологічна служба в системі освіти – це сукупність закладів, установ, підрозділів і посад, що складають єдину систему, основу якої становлять фахівці у сфері практичної психології і соціальної педагогіки: практичні психологи, соціальні педагоги, методисти, директори (завідувачі) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби.
Основною метою діяльності психологічної служби є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників: вихованців, учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Соціально-педагогічний патронаж спрямований на надання соціально-педагогічної допомоги соціально незахищеним категоріям вихованців, учнів і студентів з метою подолання ними життєвих труднощів та підвищення їхнього соціального статусу.
1.2. Психологічна служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку вихованців, учнів і студентів, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчальних закладів.
1.3. Психологічна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
1.4. Діяльність психологічної служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами, соціальними педагогами, методистами та директорами (завідувачами) навчально-методичних кабінетів (центрів). За своїм статусом працівники психологічної служби належать до педагогічних працівників і відповідно до чинного законодавства користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.
1.5. Психологічна служба співпрацює з органами охорони здоров'я, праці та соціального захисту населення, сім'ї, молоді та спорту, внутрішніх справ, іншими органами виконавчої влади, а також громадськими організаціями.
1.6. Це Положення визначає основні завдання, зміст діяльності, структуру, управління і фінансування психологічної служби системи освіти України в цілому.
1.7. Посади практичних психологів і соціальних педагогів уводяться в штатні розписи навчальних закладів і установ освіти за умови наявності спеціалістів з фаховою освітою в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат відповідно до нормативів чисельності практичних психологів і соціальних педагогів, згідно з додатком.
ІІ. Основні завдання психологічної служби
2.1. Основні завдання психологічної служби системи освіти України полягають у:
сприянні повноцінному розвитку особистості вихованців, учнів, студентів на кожному віковому етапі, створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
забезпеченні індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;
профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку вихованців, учнів, студентів.
2.2. Основними видами діяльності психологічної служби є:
діагностика – психологічне обстеження вихованців, учнів, студентів, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання;
корекція – здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи;
реабілітація – надання психолого-педагогічної допомоги вихованцям, учням, студентам, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;
профілактика – своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі;
прогностика – розробка і застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів і складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп та міжгрупових відносин.
2.3. Психологічна служба системи освіти України функціонує на трьох рівнях:
науковому, на якому вивчає закономірності психічного розвитку і формування особистості вихованця, учня, студента з метою розробки методів і методик професійного застосування психологічних знань;
прикладному, на якому здійснює соціально-психологічне забезпечення процесу навчання і виховання, включаючи розробку навчальних програм, підручників, професійну підготовку і підвищення кваліфікації фахівців;
практичному, на якому забезпечує безпосередню роботу практичних психологів, соціальних педагогів у навчальних закладах.
2.4. Діяльність психологічної служби включає такі основні напрями:
консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання, виховання і розвитку вихованців, учнів, студентів, допомога органам державного управління у плануванні освітньої діяльності;
просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальних закладах та у сім`ї;
превентивне виховання (через засоби масової інформації, під час навчальної діяльності в рамках навчальних програм або як окремого предмета), метою якого є формування у вихованців, учнів, студентів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров`я; профілактика алкоголізму, наркоманії, ВІЛ-інфекції і злочинності.
ІІІ. Структура та управління психологічною службою
3.1. Психологічна служба в системі освіти України складається з таких основних ланок:
Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи;
Навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти або методистів районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби;
підрозділів психологічної служби у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації;
практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів усіх типів.
3.2. Науково-методичне керівництво психологічною службою системи освіти здійснює Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, який діє на підставі статуту.
3.3. Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюються місцевими органами виконавчої влади, підпорядковуються засновнику з усіх питань діяльності, а у частині науково-методичного забезпечення - Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи.
Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти можуть створюватися як структурні підрозділи закладів післядипломної педагогічної освіти або при Міністерстві освіти і науки Автономної Республіки Крим, Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управліннях освіти і науки обласних та Севастопольської міських державних адміністрацій, або як юридичні особи.
Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюються, реорганізуються або ліквідуються за погодженням з Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи.
3.4. Районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти можуть функціонувати як структурні підрозділи районних (міських) методичних кабінетів (центрів) або як юридичні особи.
За неможливості створення районного (міського) навчально-методичного кабінету (центру) психологічної служби системи освіти до штатного розпису районного (міського) методичного кабінету (центру) вводиться посада методиста з психологічної служби.
Районний (міський) навчально-методичний кабінет (центр) психологічної служби системи освіти підпорядковується засновнику з усіх питань діяльності, а в частині науково-методичного забезпечення діяльності психологічної служби – навчально-методичному кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському і Севастопольському міським навчально-методичним кабінетам (центрам) психологічної служби системи освіти.
3.5. Атестація працівників психологічної служби – практичних психологів, соціальних педагогів, методистів з психологічної служби, директорів (завідувачів) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти здійснюється відповідно до чинного законодавства.
3.6. Структура та штатний розпис навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти визначаються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до встановлених нормативів.
3.7. Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти здійснюють свою діяльність відповідно до статуту (якщо вони є юридичними особами) або положення (якщо вони є структурними підрозділами).
3.8. Призначення на посаду та звільнення з посади директора (завідувача) навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти здійснюються засновником за погодженням з Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи.
Призначення на посаду та звільнення з посади директора (завідувача) районного (міського) навчально-методичного кабінету (центру) психологічної служби системи освіти, методиста з психологічної служби районного (міського) методичного кабінету здійснюються засновником за погодженням з навчально-методичним кабінетом (центром) в Автономній Республіці Крим, обласним, Київським, Севастопольським міським навчально-методичним кабінетом (центром) психологічної служби системи освіти.
Призначення на посаду та звільнення з посади практичного психолога і соціального педагога закладу освіти здійснюються за погодженням з районним (міським) навчально-методичним кабінетом (центром) психологічної служби системи освіти або з методистом з психологічної служби районного (міського) методичного кабінету.
3.9. Структура та штатний розпис психологічної служби вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівнів акредитації визначаються вищим навчальним закладом та фінансуються за рахунок власних коштів цього навчального закладу.
Психологічна служба вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівнів акредитації підпорядковується керівнику або одному з його заступників, а у частині науково-методичного забезпечення - Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи.
ІV. Зміст діяльності психологічної служби
4.1. Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи є головною організацією психологічної служби системи освіти України, який здійснює організаційні, координаційні та науково-методичні функції у галузі практичної психології і соціальної педагогіки.
До повноважень Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи належать:
науково-методичне забезпечення психологічної служби системи освіти України;
здійснення психометричного нагляду, забезпечення діяльності психометричної комісії, організація соціально-психологічної експертизи методів, методик, новацій у галузі освіти;
розробка методичних вимог до змісту діяльності психологічної служби, координація науково-прикладних досліджень та методичних розробок;
координація та науково-методичне керівництво діяльністю навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти або методистів районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби.
4.2. Навчально-методичні кабінети (центри), методисти є основними організаційно-методичними ланками психологічної служби системи освіти, які здійснюють організаційні, координувальні та навчально-методичні функції у галузі практичної психології і соціальної педагогіки.
Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти, методисти районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби:
забезпечують діяльність психологічної служби освіти регіону;
надають методичну, інформаційну підтримку практичним психологам, соціальним педагогам;
беруть участь в організації підвищення кваліфікації спеціалістів психологічної служби, їх атестації та професійного зростання, кадровому забезпеченні психологічної служби;
організовують діяльність методичних об’єднань практичних психологів і соціальних педагогів;
координують науково-дослідні, практичні дослідження за пріоритетними напрямами діяльності психологічної служби;
беруть участь в оцінці, прогнозуванні та формуванні освітньої політики в регіоні;
впроваджують досягнення психологічної науки та передового досвіду.
Навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти, методисти організовують діяльність “Телефонів довіри”, кабінетів корекції кризових станів, психологічних (сімейних) консультацій, профільних консультаційних пунктів, реабілітаційних центрів залежно від соціально-психологічних потреб регіону.
4.3. Практичний психолог навчального закладу:
бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів, збереження їх повноцінного психічного здоров`я;
проводить психолого-педагогічну діагностику готовності вихованця, учня, студента до навчання та сприяє їх адаптації до нових умов навчально-виховного процесу, допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного розвитку;
розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей вихованців, учнів, студентів;
сприяє вибору учнями і студентами професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів до свідомого життя; здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших залежностей і шкідливих звичок серед підлітків;
проводить психологічну діагностику і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки вихованців, учнів, студентів;
формує психологічну культуру вихованців, учнів, студентів, педагогів, батьків або осіб, які їх замінюють, консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально-виховного процесу.
4.4. Соціальний педагог навчального закладу:
вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку вихованців, учнів і студентів, мікроколективу (класу чи групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних та дитячих громадських організацій; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу соціального середовища та джерела негативного впливу на вихованців, учнів і студентів;
прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості вихованця, учня, студента чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;
дає рекомендації вихованцям, учням, студентам, батькам або особам, які їх замінюють, вчителям, викладачам та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим і молодіжним громадським організаціям, вихованцям, учням, студентам, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах;
сприяє захисту прав вихованців, учнів і студентів, представляє їхні інтереси у службі у справах дітей, у правоохоронних та судових органах;
бере участь у формуванні навичок дотримання норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ серед вихованців, учнів, студентів;
надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб вихованців, учнів і студентів; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально незахищених категорій вихованців, учнів і студентів; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді.
4.5. Працівник психологічної служби повинен:
керуватися етичним кодексом психолога;
дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність вихованців, учнів, студентів, захищати їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;
будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу;
пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень психологічних знань педагогічних працівників і батьків або осіб, які їх замінюють;
зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих в процесі діагностики або корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди вихованцеві, учню, студенту чи їх оточенню;
постійно підвищувати свій професійний рівень;
знати програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рівня знань, розвитку вихованців, учнів, студентів, вимоги державних стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.
4.6. Тривалість робочого тижня практичного психолога та соціального педагога визначається чинним законодавством з урахуванням типу навчального закладу.
V. Фінансування діяльності психологічної служби
5.1. Фінансування діяльності психологічної служби системи освіти та оплата праці практичних психологів і соціальних педагогів, працівників кабінетів (центрів), методистів здійснюється згідно з чинним законодавством.
5.2. Фінансування діяльності психологічної служби вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації (у тому числі оплати праці її працівників) здійснюється за рахунок власних коштів вищого навчального закладу.
5.3. Працівникам психологічної служби системи освіти надаються окремі приміщення (кабінети) для проведення діагностичної, навчальної, тренінгової, консультативної, розвивальної і корекційної роботи.
Директор Українського науково-методичного
центру практичної психології і соціальної роботи В.Г. Панок
Додаток до Положення про психологічну службу системи освіти України
Нормативи чисельності практичних психологів і соціальних педагогів
Нормативи чисельності практичних психологів
дошкільних навчальних закладів
Місто Село (селище)
чисельність груп максимальний норматив чисельності чисельність груп максимальний норматив чисельності
до 7 0,5 до 4 0,5
7 і більше 0,75 4 і більше 0,75
9 і більше 1,0 6 і більше 1,0
Посади практичних психологів дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу та комбінованого типу, у яких є 2 і більше груп компенсуючого типу, дошкільних навчальних закладів (дитячих будинків) інтернатного типу, дошкільних навчальних закладів (центрів розвитку дитини) вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідного бюджету (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів).
Нормативи чисельності практичних психологів
загальноосвітніх навчальних закладів
Місто Село (селище)
чисельність учнів максимальний норматив чисельності чисельність учнів максимальний норматив чисельності
до 499 0,5 до 99 0,25
500 і більше 0,75 100 і більше 0,5
700 1,0 200 і більше 0,75
300 1,0
Посади практичних психологів спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), гімназій, ліцеїв, колегіумів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів, спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), шкіл соціальної реабілітації, вечірніх (змінних) шкіл, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, позашкільних навчально-виховних закладів, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідного бюджету (для державних і комунальних навчальних закладів).
Посади соціальних педагогів дошкільних навчальних закладів (дитячих будинків) інтернатного типу та центрів розвитку дитини вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідного бюджету (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів).
Продовження додатка
Нормативи чисельності соціальних педагогів
загальноосвітніх навчальних закладів
Місто Село (селище)
чисельність учнів максимальний норматив чисельності чисельність учнів максимальний норматив чисельності
до 499 0,5 До 99 0,25
500 і більше 0,75 100 і більше 0,5
700 1,0 200 і більше 0,75
300 1,0
Посади соціальних педагогів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), у тому числі навчально-реабілітаційних центрів, загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), шкіл соціальної реабілітації, вечірніх (змінних) шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідних бюджетів (для державних і комунальних навчальних закладів).
У випадках, коли посади, перелічені в зазначених нормативах, не можуть забезпечити належне функціонування навчального закладу, за рахунок можливостей місцевого бюджету та інших джерел, передбачених чинним законодавством, можуть бути введені додаткові посади практичних психологів і соціальних педагогів.
Якщо посади практичних психологів та соціальних педагогів малокомплектних навчальних закладів передбачені у штатних розписах районних навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти, а не в навчальних закладах, то їхня чисельність розраховується за формулою:
Загальна чисельність учнів малокомплектних
навчальних закладів
-------------------------------------------------------------------- = Х,
100 учнів
де Х – кількість ставок.
Положення про психологічний кабінет
Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів
[ ] 03.11.2011, 16:39
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 691 від 19.10.2001
Про затвердження Положення про психологічний кабінет
дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів
На виконання наказу Міністерства освіти і науки України та
Академії педагогічних наук від 15 серпня 2001 р. N 592/33
( v0592290-01 ) про забезпечення розвитку психологічної служби в
системі освіти України та з метою забезпечення належних умов праці
практичним психологам (соціальним педагогам) навчальних закладів
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про психологічний кабінет дошкільних,
загальноосвітніх та інших навчальних закладів (додається).
2. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам
управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій зобов'язати керівників дошкільних,
загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної
середньої освіти виділити окремі приміщення для психологічних
кабінетів і забезпечити їх відповідним обладнанням та
устаткуванням.
3. Контроль за виконанням даного наказу покласти на
заступника державного секретаря Науменка Г.Г.
Державний секретар В.О.Зайчук
Затверджено
Наказ Міносвіти і науки
України
19.10.2001 N 691
Положення
про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та
інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти
1. Загальні положення
1.1. Психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та
інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти (далі
- навчальних закладів) - це спеціально обладнане приміщення для
здійснення професійної діяльності практичного психолога
(соціального педагога).
1.2. В кабінеті забезпечується своєчасне і систематичне
вивчення психофізичного, соціального розвитку дітей та учнів,
мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових,
інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних
особливостей. Кабінет діє з метою виявлення і створення
оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку і
саморозвитку дітей та учнів, сприяє виконанню освітніх і виховних
завдань навчальних закладів.
1.3. Робота в психологічному кабінеті здійснюється відповідно
до Положення про психологічну службу системи освіти України,
затвердженого наказом Міністерства освіти України від 03.05.1999
р. N 127 ( z0922-99 ) (зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 30.12.1999 р. за N 922/4215), із змінами і доповненнями,
затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від
07.06.2001 р. N 439 ( z0570-01 ) (зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 09.07.2001 р. за N 570/5761), у тісному
взаємозв'язку з іншими навчальними кабінетами, з використанням
технічних засобів, методичного, довідкового та роздаткового
матеріалу.
1.4. Навчальний заклад забезпечує організаційні, фінансові та
матеріальні умови, необхідні для функціонування психологічного
кабінету. Приміщення, обладнання, майно кабінету утримується
навчальним закладом на безстроковому користуванні та оперативному
управлінні.
1.5. У психологічному кабінеті можуть надаватися користувачам
додаткові платні послуги згідно з законодавством України.
1.6. Дане Положення є обов'язковим для навчальних закладів
незалежно від форм власності і визначає загальні Вимоги до
розташування, обладнання, оформлення психологічного кабінету та
ведення документації.
1.7. Діяльність у психологічному кабінеті регламентується
законами України, іншими законодавчими актами,
нормативно-правовими документами психологічної служби системи
освіти України, затвердженими в установленому порядку навчальними
програмами і планами, а також цим Положенням.
2. Призначення психологічного кабінету та вимоги
до його оформлення
Психологічний кабінет повинен мати два приміщення: робочий
кабінет практичного психолога (соціального педагога) та навчальний
психологічний кабінет.
2.1. Робочий кабінет практичного психолога (соціального
педагога) призначений для проведення індивідуальної
психодіагностичної, корекційно-відновлювальної та розвивальної
роботи; індивідуальної консультаційної роботи з учнями (дітьми),
педагогічними працівниками, батьками, а також для підготовки до
занять, тренінгів, виступів; обробки результатів психологічних
обстежень та оформлення висновків і рекомендацій.
Робочий кабінет розташовується в зручному для відвідувачів
місці. На вхідних дверях закріплюється табличка "Практичний
психолог" ("Соціальний педагог"), на видному місці - графік
роботи, затверджений керівником навчального закладу.
Під робочий кабінет відводиться кімната площею не менше
12 кв. м.
2.2. Навчальний психологічний кабінет призначений для
Проведення занять з дітьми та учнями (навчальні курси,
факультативні заняття, психологічні гуртки, практикуми, тренінги);
групової діагностичної, розвивальної та психокорекційної роботи з
учнями (дітьми), психологічної просвіти педагогічних працівників,
батьків; систематичного підвищення рівня психологічної культури
всіх учасників навчально-виховного процесу.
Навчальний психологічний кабінет розташовується поруч З
робочим кабінетом практичного психолога (соціального Педагога). На
вхідних дверях закріплюється табличка з назвою:
"Навчальний психологічний кабінет".
2.3. Оформлення психологічного кабінету повинно відповідати
рекомендованим санітарно-гігієнічним, технічним нормам
(освітленості, температури, вологості, швидкості руху повітря) та
естетичним вимогам.
Психологічний кабінет розташовується в приміщеннях з
достатнім природним та штучним освітленням, звуковою ізоляцією,
необхідною кількістю розеток. Кімнати повинні забезпечувати
психотерапевтичний ефект. Підвищенню комфортності сприяють
кімнатні рослини, акваріуми, зображення природи тощо.
Для кращого розсіювання та відбиття світла рекомендується
стелю фарбувати у білий колір.
Якщо вікна у приміщенні виходять на сонячний бік, то стіни
краще оформляти у прохолодні тони: блакитний, зеленуватий,
салатний. Для приміщень з вікнами, орієнтованими на північ,
північний захід, північний схід більше підходять кольори теплої
гами: жовтуватий, світло-рожевий, пісковий.
Підлога, незалежно від матеріалу, з якого вона зроблена,
повинна мати темніший колір, ніж стіни.
Приміщення слід оформляти з урахуванням вимог сучасного
дизайну. При оформленні психологічного кабінету рекомендується
створення кольоро-світлової композиції з урахуванням
психофізіологічного ефекту кольорів.
3. Матеріально-технічне оснащення
3.1. Робочий кабінет практичного психолога (соціального
педагога) рекомендується укомплектувати:
меблями: письмовий та журнальний стіл, стільці, 2-3 крісла,
шафи секційні для зберігання книг, навчально-методичних
матеріалів, довідково-інформаційної документації, архіву тощо;
сейфом для зберігання обліково-статистичної документації та
документації для службового використання, аудіо-відео касет,
дискет тощо;
килимами для підлоги та пилососом для їх чищення;
оргтехнікою: комп'ютером, принтером, ліцензованим програмним
забезпеченням, сканером, ксероксом, телевізором, диктофоном,
аудіовідеотехнікою з достатньою кількістю касет, діагностичними
засобами, проекційною апаратурою та пристроями для її використання
(екран, зашторювання, пульт дистанційного управління та ін.),
кольорово-освітлювальною системою, освіжувачем та іонізатором
повітря, засобами зв'язку тощо;
канцелярськими приладдями: папером (білим та кольоровим)
форматом А4, блокнотом АЗ, фліп-чартом, маркерами, фломастерами,
матеріалами для творчих занять (клей, пластилін, фарби, іграшки,
ляльки та ін.) тощо.
3.2. Обладнання навчального психологічного кабінету. Робочі
місця учнів (дітей) і практичного психолога (соціального педагога)
обладнуються відповідно до вимог наукової організації праці,
ергономіки, з дотриманням правил техніки безпеки. Вони
обладнуються з урахуванням специфіки діяльності кабінету;
психо-діагностична робота, викладання навчальних курсів,
психологічна просвіта учасників навчально-виховного процесу.
Робочі місця учнів (дітей) - столи, які зручно переміщувати по
кабінету. З шаф найбільш зручними є секції, що мають пересувні
полички і напівполички;
психологічні тренінги, практикуми, розвантаження,
психотерапія. Приміщення устатковується 10-15 м'якими кріслами з
високими підголовниками і вмонтованими в них гніздами для
підключення індивідуальних наушників, килимом для підлоги,
природно-декоративними елементами (рослини, акваріуми, фонтани)
тощо.
Навчальний психологічний кабінет багатопрофільного
використання може обладнуватись і іншим устаткуванням, виходячи із
специфіки діяльності та функціонального призначення.
3.3. Психологічний кабінет оснащується комплектами
підручників по класам (групам), навчально-методичних посібників,
методичних рекомендацій, затверджених навчальних програм, фахових
періодичних видань (журнали "Практична психологія та соціальна
робота", "Журнал для батьків", "Обдарована дитина" та ін.),
тестових методик, бланків, допоміжних матеріалів.
3.4. Облік товарно-матеріальних цінностей психологічного
кабінету навчальних закладів здійснюється в установленому порядку.
4. Матеріали та документація кабінету
Матеріали та документація психологічного кабінету
розділяється за категоріями:
1. Нормативно-правова.
2. Навчально-методична.
3. Довідково-інформаційна.
4. Обліково-статистична.
5. Для службового використання.
4.1. До нормативно-правових документів належать: закони
України, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів
України, накази, розпорядження. Положення Міністерства освіти і
науки України, управлінь (відділів) освіти і науки місцевих
державних адміністрацій щодо діяльності психологічної служби
системи освіти України.
4.2. До навчально-методичних матеріалів належать: підручники,
навчально-методичні посібники, збірники методичних рекомендацій,
навчальні програми (плани), фахові періодичні видання тощо.
4.3. До довідково-інформаційних матеріалів належать:
матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, нарад,
тематичні проспекти (буклети), доповіді, виступи на педрадах,
навчально-тематичні плани роботи з учнями (дітьми), педагогічними
працівниками, батьками тощо.
4.4. До обліково-статистичних документів належать: облік
товарно-матеріальних цінностей психологічного кабінету, плани
роботи практичного психолога (соціального педагога) на рік
(місяць), форми статистичної звітності встановленого зразка тощо.
4.5. До матеріалів для службового використання належать:
індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування,
журнали індивідуальних консультацій, протоколи
корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи, матеріали
психолого-педагогічних консиліумів, тексти (ключі) тестових
методик, опитувальники, анкети, бланки відповідей тощо.
Доступ до обліково-статистичних документів та документів для
службового використання регулюється завідуючим психологічним
кабінетом відповідно до положень Етичного кодексу психолога (за
винятком офіційних звернень правоохоронних і судових органів).
Крім того, в психологічному кабінеті має бути наступна
інформація:
список телефонів (адреси) місцевих спеціалізованих центрів,
служб, консультацій медико-психологічного профілю;
телефони (адреси) районного (міського), обласного центрів
практичної психології і соціальної роботи (методистів-психологів).
5. Завідування психологічним кабінетом
5.1. Завідування психологічним кабінетом покладається
керівником навчального закладу на практичного психолога
(соціального педагога).
5.2. Завідуючий кабінетом несе відповідальність за зміст
роботи психологічного кабінету, планування діяльності та ведення
документації, зберігання та правильне використання обладнання та
інших матеріальних цінностей.
5.3. До обов'язків завідуючого психологічним кабінетом
входить: систематичне поповнення та удосконалення
навчально-матеріальної бази кабінету, забезпечення роботи
технічних засобів, дотримання правил санітарії та гігієни,
протипожежної безпеки і поводження з електричними приладами.
5.4. За завідування психологічним кабінетом здійснюється
доплата згідно з законодавством України.
"Інформаційний збірник Міністерства
освіти і науки України", N 1/2002
положення про медико-педагогічний контроль
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України 20.07.2009 № 518/674 |
ПОЛОЖЕННЯ
про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах
1. Загальні положення
1.1.Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням – невід`ємна частина навчального процесу та медичного обслуговування учнів у загальноосвітньому навчальному закладі (далі - навчальний заклад), що включає заходи, спрямовані на оптимізацію, безпеку та ефективність фізичної культури.
1.2. Медико-педагогічний контроль є необхідним компонентом педагогічного процесу, що забезпечує своєчасне визначення рівня функціональних можливостей організму учнів, адекватність фізичних навантажень та раннє виявлення ознак хвороб і ушкоджень.
1.3. Організація і зміст медико-педагогічного контролю в навчальних закладах незалежно від підпорядкування та форм власності регламентуються Законами України «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про фізичну культуру і спорт», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Основами законодавства України про охорону здоров’я, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.
1.4. Медико-педагогічний контроль здійснюється медичним персоналом лікувально-профілактичних закладів, медичними та педагогічними працівниками навчального закладу.
1.5. Оздоровчий ефект занять фізичною культурою забезпечується за умови повної відповідності фізичного навантаження функціональним можливостям організму. У свою чергу, функціональний стан організму характеризує ефективність і раціональність організації фізичного виховання у навчальному закладі.
2. Мета і завдання медико-педагогічного контролю
2.1. Метою медико-педагогічного контролю є:
визначення стану здоров’я, фізичного розвитку і функціонального стану організму учнів, які займаються фізичною культурою;
оптимізація рухової активності учнів;
вирішення питань щодо відповідності фізичних навантажень стану здоров’я та функціональним можливостям учнів навчальних закладів.
2.2. Завдання медико-педагогічного контролю:
визначення рівня фізичного розвитку, стану здоров’я, функціональних можливостей організму та рівня розвитку рухових навичок учня з метою диференціації засобів і форм фізичного виховання та дозування фізичного навантаження;
систематичне спостереження за динамікою показників фізичного розвитку, стану здоров’я та розвитку локомоторної функції учня під впливом фізичних вправ, загартування та інших засобів біокорекції для оцінки їх оздоровчого ефекту;
виявлення функціональних відхилень і ранніх симптомів хвороб, що виникають під час занять фізичною культурою;
профілактика шкільного, в тому числі спортивного, травматизму;
проведення санітарно-просвітницької роботи та гігієнічного виховання учнів.
3. Організація медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів та порядок проведення медико-педагогічного спостереження на заняттях з фізичного виховання
3.1 Організацію медико-педагогічного контролю в навчальному закладі забезпечує його керівник.
3.2. Оцінку стану здоров’я учнів з подальшим розподілом їх на групи для занять фізичною культурою здійснює медичний працівник навчального закладу за результатами:
обов’язкових медичних профілактичних оглядів (рівень та гармонійність фізичного розвитку, наявність захворювань чи вад розвитку, травм, гострих хронічних захворювань, частота та тривалість захворювань, патологічна враженість);
функціональних проб з дозованим фізичним навантаженням (визначення рівня функціонального стану організму);
медико-педагогічних спостережень за різними формами фізичного виховання у навчальному закладі.
3.3. Основними формами медико-педагогічного контролю є:
медико-педагогічні спостереження під час уроків з фізичного виховання, динамічної перерви, занять спортивних секцій, змагань та інших форм фізичного виховання;
диспансерний облік учнів, які за станом здоров’я займаються в підготовчій та спеціальній групах;
оцінка санітарно-гігієнічного стану місць проведення уроків та інших форм фізичного виховання;
медико-педагогічні консультації з питань фізичного виховання;
медичний супровід змагань, туристичних походів тощо;
профілактика шкільного, в тому числі спортивного, травматизму;
санітарно-просвітницька робота;
контроль за ефективністю організації фізичного виховання у навчальних закладах.
3.4. Обов`язки педагогічних працівників щодо фізичного виховання учнів у навчальних закладах визначено нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України.
3.5. Загальне керівництво організацією медичного контролю за станом здоров'я дітей у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюють місцеві органи охорони здоров'я та освіти і науки відповідно до чинного законодавства України.
3.6. Медико-педагогічний контроль входить до обов’язкових функцій медичних і педагогічних працівників навчального закладу. Медико-педагогічне спостереження здійснюється згідно з кратністю проведення спеціалістами медико-педагогічного спостереження за уроками фізичного виховання у 1 – 12-х класах загальноосвітнього навчального закладу та спеціалістами, визначеними в додатку 1.
3.7.Медико-педагогічне спостереження проводиться медичним працівником (лікарем, медсестрою) разом з вчителем безпосередньо під час уроків з фізичного виховання, динамічної перерви, занять спортивних секцій, змагань та інших форм фізичного виховання.
3.8. Під час медико-педагогічного спостереження вирішуються такі завдання:
ознайомлення з навчально-методичною документацією (класний журнал, календарно-тематичний план, конспект уроку);
контроль за навантаженням учнів, віднесених за станом здоров’я до основної, підготовчої та спеціальної груп, під час проведення уроків із фізичної культури;
оцінка методики проведення уроків із фізичної культури та фізкультурно-оздоровчих заходів, матеріально-технічного забезпечення, відповідність нормативам щодо забезпечення обладнанням та інвентарем, їх справність;
оцінка гігієнічних умов місць проведення уроків із фізичної культури (температура та вологість повітря, ефективність вентиляції, рівень освітленості, якість і своєчасність вологого прибирання приміщень, дотримання правил техніки безпеки, наявність засобів першої медичної допомоги тощо);
контроль за відповідністю одягу та взуття умовам проведення занять;
контроль за відповідністю фізичного навантаження статі учнів;
вивчення реакції організму дітей на фізичне навантаження, хронометраж уроку.
3.9. Під час проведення уроку враховуються основні зовнішні ознаки втоми: колір шкіри обличчя, пітливість, характер дихання і рухів, міміка, увага і самопочуття учнів за схемою візуального визначення втоми учнів під час фізичного навантаження (додаток 2).
3.10. Для оцінки ефективності уроку використовуються хронометражні спостереження, які дозволяють обчислити моторну щільність (далі - МЩ), загальну щільність уроку (далі - ЗЩУ) за розрахунком, визначеним у додатку 3.
Відповідно до гігієнічних вимог величина ЗЩУ має становити не менше ніж 80-90%.
3.11. Графічним зображенням реакції серцево-судинної системи (пульсу) у відповідь на фізичне навантаження є фізіологічна крива оцінки реакції учня на фізичне навантаження (додаток 4).
3.12. За результатами медико-педагогічного спостереження у разі необхідності проводиться корекція планування процесу фізичного виховання та дозування фізичних навантажень учнів.
Директор Департаменту материнства,
дитинства та санаторного забезпечення
МОЗ Р.О. Моісеєнко
Директор Департаменту загальної
середньої та дошкільної освіти
МОН О.В. Єресько
Положення про навчальну дослідну ділянку
Положення про навчально-дослідну земельну ділянку загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів
[ ] 03.11.2011, 16:47
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 307 від 01.11.95 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
29 травня 1996 р.
vd951101 vn307 за N 256/1281
Про затвердження Положення про навчально-дослідну
земельну ділянку загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів і Положення про учнівське лісництво загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів Відповідно до вимог Державної національної програми "Освіта" ("Україна XXI століття"), яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.93 р. N 896 ( 896-93-п ), щодо формування екологічної культури учнів, залучення їх до еколого-натуралістичної діяльності, а також з метою формування працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря та забезпечення умов самореалізації індивідуальних здібностей і талантів молоді
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про навчально-дослідну земельну ділянку загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів (додається).
2. Затвердити Положення про учнівське лісництво загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів ( z0257-96 ).
3. Вважати наказ Міністерства народної освіти УРСР від 16.06.86 р. "Про затвердження Положення про навчально-дослідницьку ділянку загальноосвітніх шкіл" таким, що втратив чинність.
4. Вважати рішення колегії Міністерства народної освіти УРСР від 13.08.68 р. в частині затвердження "Положення про учнівське лісництво" таким, що втратило чинність.
5. Міністреву освіти Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти виконкомів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів: довести Положення про навчально-дослідну ділянку загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів і Положення про учнівське лісництво загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів до відома керівниківзакладів освіти.
6. Контроль за виконанням наказу покласти на управління гуманітарної освіти та виховання і Головне управління загальної середньої освіти. Міністр освіти М.З.Згуровський
Затверджено
наказом Міністерства освіти
України від 01.11.95 р.
N 307
Положення про навчально-дослідну земельну ділянку загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів
I. Основні положення
1. Навчально-дослідна земельна ділянка закладу освіти є базою проведення навчальних та практичних занять, передбачених програмами з природознавства, біології, трудового навчання, засвоєння знань, формування вмінь і навичок, організації позакласної юннатівської, дослідницької, природоохоронної роботи, продуктивної праці учнів.
2. Навчально-дослідна земельна ділянка може існувати при всіх типах середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів і позашкільних навчально-виховних закладах* відповідно до Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.93 р. N 660 ( 660-93-п ), та Положення про позашкільний навчально-виховний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.94 р. N 45 ( 45-94-п ).
_____________
* Далі - навчально-виховні заклади.
3. Навчально-дослідна земельна ділянка надається у порядку, встановленому Земельним кодексом України ( 561-12 ). На вказаніземельні ділянки поширюються пільги щодо плати за землю, визначені для закладів освіти згідно з Законом України "Про плату за землю"
( 2535-12 ).
II. Вимоги до функціонування навчально-дослідної земельної ділянки
4. Розміри навчально-дослідної земельної ділянки встановлюються залежно від кількості учнів, які навчаються в освітньому закладі, і місцевих умов (додаток N 1).
Під навчально-дослідну земельну ділянку рекомендуються такі площі:
- для початкових шкіл - не менше 5 тис.кв.м;
- для основної і старшої - не менше 10 тис.кв.м;
- для міських шкіл - не менше 10 тис.кв.м;
- для обласних станцій юних натуралістів
(еколого-натуралістичних центрів) - не менше 20 тис.кв.м;
- для районних станцій юних натуралістів
(еколого-натуралістичних центрів) - не менше 10 тис.кв.м;
- для міських станцій юних натуралістичних
(еколого-натуралістичних центрів) - не менше 5 тис.кв.м.
5. Установам і закладам освіти може бути надана додаткова
площа, яка зайнята багаторічними насадженнями (сад, дендрарій,
парк тощо або площа для ведення сільськогосподарських робіт).
6. Навчально-дослідна земельна ділянка може включати:
відкритий і закритий грунт, ферму, підсобне приміщення тощо.
7. На навчально-дослідній земельній ділянці розміщуються відділки: польових, овочевих, плодово-ягідних культур; квітково-декоративний, колекційний, селекційно-генетичний, зоолого-тваринницький, а також відділки: виробничий, дендрологічний.
Площа кожного відділку визначається завідуючим земельною ділянкою (вчитель біології або трудового навчання) з урахуванням місцевих умов і кількості учнів, які залучаються до роботи, і погоджується з керівником навчально-виховного закладу.
8. Для початкових класів в основній та старшій школах виділяються окремі земельні ділянки в овочевому, плодово-ягідному, квітково-декоративному відділках.
9. Навчально-дослідна земельна ділянка міських шкіл може мати: колекційний, квітково-декоративний, селекційно-генетичний, дендрологічний відділки та інші.
10. У відділках польових та овочевих культур, в системі сівозмін вирощуються основні сільськогосподарські культури даної зони.
11. Сівозміни запроваджуються згідно з рекомендаціями господарств, науково-дослідних установ, з урахуванням навчальних програм з природознавства, біології, трудового навчання.
12. У відділку плодово-ягідних культур (сад, ягідник або виноградник, плодово-ягідний розсадник) вирощуються кращі районовані і місцеві сорти плодових і ягідних культур, а також нові для даної місцевості плодово-ягідні культури, проводиться дослідницька робота з ними.
13. Квітково-декоративний відділок складається з колекційної ділянки одно-, дво- та багаторічних квіткових рослин, квітників (клумби, рабатки, рокарії, міксбордюри та ін.) та декоративних насаджень.
14. У селекційно-генетичному відділку проводяться досліди, які використовуються при вивченні відповідних тем курсу загальної біології. Селекційно-генетичний відділок повинен бути просторово ізольованим і складається з селекційної, генетичної ділянок.
Для основної школи може вводитися лише селекційна земельна ділянка.
15. На колекційній земельній ділянці вирощуються типові представники основних сільськогосподарських і систематичних груп рослин:
1. Технічні (прядильні, олійні, ефіроолійні).
2. Лікарські.
3. Овочеві (коренеплоди, бульбоплоди, цибулинні, бобові).
4. Кормові (злакові і бобові трави, кормові коренеплоди).
5. Декоративні (однорічні, дворічні, багаторічні).
6. Корисні дикоростучі.
16. У зоолого-тваринницькому відділку залежно від місцевих умов, етнічних особливостей певних регіонів України можуть бути крільчатник, пташник, пасіка тощо. До складу відділку входить також куточок живої природи. У зоолого-тваринницькому відділку утримується така кількість тварин, яка б забезпечувала проведення навчальної і дослідної роботи. Догляд за тваринами та їх годівлю відповідно до встановленого режиму здійснюють за графіком учні 2-10 класів. Кормова база для тварин забезпечується продукцією сільськогосподарських культур, що вирощуються в польовому та овочевому відділках.
17. Закритий грунт (теплиця, парники, розсадники) створюється для проведення занять, дослідницької роботи, вирощування овочевих і квітково-декоративних рослин, розсади, розмноження плодово-ягідних і декоративних рослин.
18. У виробничому відділку вирощування сільськогосподарських культур, тварин проводиться з урахуванням прогресивних технологій, рекомендацій наукових закладів. Вирощена продукція може бути використана для потреб школи, позашкільного закладу або реалізована. Кошти від реалізації продукції перераховуються на спецрахунок закладу освіти для поповнення матеріальної бази та оплату праці школярів.
19. У дендрологічному відділку створюється колекція дерев'янистих і кущових рослин, висаджених за систематичним, географічним або господарським принципом. Можна, враховуючи Їх декоративність, створювати художньо-декоративні композиції, садово-паркові архітектури, використовуючи і площі зелених насаджень. При відділку може бути закладена шкілка саджанців, що вирощуються з насіння історичних та знаменитих дерев.
20. У підсобному приміщенні зберігаються сільськогосподарський інвентар і механізми, аптечка першої допомоги. Добрива зберігаються відповідно до вимог виробничої санітарії у спеціальній тарі з чіткими написами назв. Біля підсобного приміщення встановлюється протипожежний інвентар.
21. Посадковий і посівний матеріал, вирощена продукція зберігаються на території земельної ділянки школи у спеціальному сховищі.
22. Навчально-дослідна земельна ділянка забезпечується сільськогосподарським інвентарем відповідно до місцевих умов та вимог агротехнічного обробітку грунту.
Навколо земельної ділянки створюється живопліт з витких рослин або штучна огорожа. Земельна ділянка забезпечується водою для поливу рослин.
23. В районах, що зазнали наслідків від аварії на Чорнобильській АЕС, роботи на навчально-дослідній земельній ділянці зводяться до навчально-дослідної діяльності у закритому грунті за умови завезення грунту з екологічно чистих зон.
III. Зміст і організація роботи учнівна навчально-дослідній земельній ділянці
24. Основними напрямами діяльності учнів на земельній ділянці є: вирощування рослин і тварин, спостереження за їх ростом і розвитком, проведення сільськогосподарських дослідів згідно з програмами трудового навчання, природознавства, біології, гурткових занять.
25. Дослідно-практичні роботи на земельній ділянці проводяться на основі знань, які набувають учні в процесі вивчення основ наук з широким використанням досягнень сучасної науки і досвіду вирощування якісної сільськогосподарської продукції.
26. Для роботи на земельній ділянці з учнів кожного класу формуються ланки.
27. Робота учнів на земельній ділянці організовується відповідно до плану, який є складовою частиною загального навчально-виховного плану школи. До плану роботи на навчально-дослідній земельній ділянці доцільно включити такі розділи:
- планування території навчально-дослідної земельної ділянки (розміщення відділків, полів сівозміни, розподіл території ділянки між класами, ланками, гуртками, групами продовженого дня); для ефективної роботи на навчально-дослідній земельній ділянці учні (юннати) організовуються в гуртки, клуби, ланки та інші форми учнівських об'єднань;
- зміст і організація роботи (перелік рослин, що вирощуються на земельній ділянці, тварин; тематика спостережень та дослідів між класами, ланками, гуртками; список навчально-наочних посібників, що будуть виготовлятися; календарні строки і порядок виконання учнями робіт, розклад навчальних, гурткових занять, графік роботи учнів у процесі суспільно корисної праці, у тому числі в період літніх канікул);
- керівництво роботою учнів на земельній ділянці (закріплення вчителів, класних керівників, вихователів груп продовженого дня за відділками ділянки, графік їх роботи в період літніх канікул);
- матеріальне забезпечення роботи на земельній ділянці (визначення потреб в інвентарі, обладнанні, добривах, посівному і посадковому матеріалах, кормах для тварин та ін.).
28. Навчально-виховна, дослідницька робота у теплиці здійснюється за окремим планом, який є складовою частиною
загального плану на навчально-дослідній земельній ділянці.
29. Кошти закладів і установ освіти та науки, які повністю
або частково фінансуються з бюджету, одержані від здійснення або
на здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами,
не вважаються прибутком і не оподатковуються (ст.61 Закону
( 2535-12 ).
30. Щорічно, на початку навчального року, підбиваються
підсумки робіт на земельній ділянці, організується виставка,
проводиться "Свято врожаю" тощо.
31. Керівником навчально-дослідної земельної ділянки, як
правило, директор освітнього закладу призначає вчителя біології
або ж з трудового навчання, а в початковій школі - з числа
педагогічних працівників.
32. Заступник директора по господарській частині вживає
заходів по своєчасному забезпеченню навчально-дослідної земельної
ділянки інвентарем, посівним і посадковим матеріалом, кормами для
тварин, водою для поливу рослин; організовує забезпечення і
реалізацію продукції, одержаної на навчально-дослідній земельній
ділянці, організовує охорону земельних ділянок.
33. Завідуючий навчально-дослідною земельною ділянкою за його
бажанням може бути звільнений від обов'язків класного керівника.
34. За завідування навчально-дослідною земельною ділянкою
надається додаткова оплата відповідно до Інструкції про порядок
обчислення заробітної плати працівників освіти, "Додаткова
оплата", затвердженої наказом Міністерства освіти від 15.04.93 р.
N 102 ( z0056-93 ) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції
України від 27.05.93 р. N 56.
35. Завідуючий навчально-дослідною земельною ділянкою:
а) відповідає за стан навчально-дослідної земельної ділянки,
організацію роботи учнів на ній;
б) організовує змагання між класами, ланками, окремими учнями
і юннатами на краще проведення дослідницької роботи і одержання
високого врожаю сільськогосподарських культур, щороку, восени
після збирання врожаю, підводить підсумки роботи учнів на
навчально-дослідній земельній ділянці, проводить "Свято врожаю" та
інші форми масових натуралістичних заходів, організовує виставку,
на якій демонструються результати роботи всіх учнів і гуртків юних
натуралістів, частина матеріалів оформлюється як наочні посібники
(натуральні експонати, гербарії, щоденники спостережень тощо);
в) координує роботу вчителів початкових класів, хімії,
географії та трудового навчання на навчально-дослідній земельній
ділянці, консультує вчителів, керівників гуртків юних натуралістів
та класоводів при складанні ними планів роботи в процесі
проведення дослідів і спостережень на навчально-дослідній ділянці,
складанні інструктивних карток та ін.;
г) складає на початку навчального року річний план роботи та
господарсько-фінансовий кошторис ділянки на підставі загального
плану школи;
д) інструктує вчителів, працівників позашкільних закладів,
лаборантів, яких залучає під час літніх канікул до керівництва
працею учнів на земельній ділянці, знайомить їх з планом роботи,
методикою і технікою проведення робіт;
е) відповідає за створення на навчально-дослідній земельній
ділянці умов, що відповідають правилам техніки безпеки і
санітарно-гігієнічним вимогам;
є) разом з класним керівником, керівником гуртка контролює
виконання кожним класом та гуртком плану робіт на земельній
ділянці й забезпечує ведення обліку дослідницької роботи;
ж) надсилає кращі експонати на районні, обласні та
всеукраїнські виставки;
з) допомогає вчителям у виготовленні наочних посібників та
роздаткового матеріалу;
и) подає пропозиції директорові закладу, педагогічній раді
щодо використання коштів, які отримуються в результаті реалізації
продукції, вирощеної на навчально-дослідній земельній ділянці,
одержаного врожаю з ділянки, про відзначення кращих класів, ланок,
гуртків, окремих учнів;
л) складає річний звіт про навчальну і дослідницьку роботу на
ділянці та подає його на розгляд педагогічної ради.
36. Вчителі, які залучаються до керівництва заняттями, працею
учнів на навчально-дослідній земельній ділянці, навчають їх
агротехнічних прийомів роботи, забезпечують дотримання школярами
правил техніки безпеки і санітарно-гігієнічного режиму, а також
здійснюють нагляд за станом і безпечною експлуатацією обладнання,
інвентаря.
37. В процесі роботи на земельній ділянці забезпечується
раціональний режим праці і відпочинку учнів.
38. У разі відсутності шкільної земельної ділянки робота
учнів переноситься на земельні ділянки станції юних натуралістів,
у господарства, парки. ботанічні сади тощо.
IV. Охорона праці учнів
39. Згідно з Правилами охорони праці в сільському
господарстві, затвердженими наказом Міністерства сільського
господарства і продовольства від 27.10.95 р. N 291, та Правилами
внутрішнього розпорядку, що діють у загальноосвітніх школах та
позашкільних навчально-виховних закладах, з дітьми, зайнятими
дослідницькою роботою та виробничою діяльністю на
навчально-дослідній ділянці, проводяться відповідні заняття, які
обов'язково організовує спеціаліст (вчитель біології або інший,
відповідальний за навчально-дослідні земельні ділянки).
40. На кожній ділянці повинна бути розроблена та затверджена
директором освітнього закладу Інструкція з техніки безпеки (окремо
з усіх видів робіт, що проводяться).
Діти допускаються до роботи після проведення з ними
інструктажу та перевірки знань з охорони праці. Учні працюють лише
в денний час та не допускаються до роботи з отрутохімікатами.
Вчителі, спеціалісти сільського господарства, які залучені до
керівництва роботою на навчально-дослідній ділянці, здійснюють
контроль за дотриманням трудового законодавства, правил, норм,
інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної
безпеки.
Додаток N 1
до Положення про навчально-дослідну
земельну ділянку
Орієнтовний розподіл площі шкільної навчально-дослідної
земельної ділянки всіх грунтово-кліматичних зон України, за
винятком гірських районів та Чорноморського узбережжя Криму та
районів, що зазнали наслідків аварії Чорнобильської АЕС,
орієнтовно рекомендується таким:
а) у початковій школі
------------------------------------------------------------------
|NN| Назва об'єктів ділянки | Площа в квадратних метрах |
|----------------------------------------------------------------|
|1. Овочева сівозміна 1000 |
|2. Ягідник або виноградник 450 |
|3. Квітники 300 |
|4. Плодові і декоративні насадження 3000 |
|5. Парники 50 |
|6. Крільчатник 200 |
------------------------------------------------------------------
5000 кв.м
б) в основній і старшій школі
------------------------------------------------------------------
|NN | Назва об'єктів ділянки | Площа в квадратних метрах |
| | |---------------------------|
| | | в основній | у старшій |
| | | школі | школі |
|----------------------------------------------------------------|
| I. Ботаніко-рослинницький відділ |
| |
| 1. Польова сівозміна 2500 3000 |
| 2. Овочева сівозміна 3000 4000 |
| 3. Плодовий сад 6000 8000 |
| 4. Плодово-декоративна шкілка |
| розсадник 600 1000 |
| 5. Ягідник або виноградник 400 700 |
| 6. Колекційна ділянка і ділянка |
| систематики 300 700 |
| 7. Селекційно-генетична ділянка 300 700 |
| 8. Квітники, жива огорожа, декора- |
| тивні насадження 900 1000 |
| 9. Закритий грунт 400 4000 |
| |
| II. Зоолого-тваринницький відділ |
| |
|10. Крільчатник, пасіка, відділ ди- |
| кої фауни 500 500 |
| |
| 15000 кв.м 20000 кв.м|
------------------------------------------------------------------
Примітка: а) в районах зрошуваного землеробства розміри
пришкільних навчально-дослідних земельних ділянок
відводяться в половинному розмірі;
б) орієнтовний розподіл площі шкільної земельної ділянки
для шкіл гірських районів та Чорноморського узбережжя
Криму встановлюють управління освіти Ради Міністрів
Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій разом з
обласними відділами освіти і обласними управліннями
сільського господарства;
в) для шкіл, які розташовані в містах і робітничих
селищах.
------------------------------------------------------------------
|NN | Назва об'єктів ділянки |Площа в квадратних метрах|
|----------------------------------------------------------------|
| I. Ботаніко-рослинницький відділ |
| |
| 1. Польова сівозміна 800 |
| 2. Овочева сівозміна 1200 |
| 3. Плодові і декоративні насадження 3600 |
| 4. Плодово-декоративна шкілка і |
| розсадник 1000 |
| 5. Ягідник або виноградник 400 |
| 6. Колекційна ділянка і ділянка |
| систематики 700 |
| 7. Селекційно-генетична ділянка 600 |
| 8. Квітники, жива огорожа, декоратив- |
| ні насадження 1100 |
| 9. Закритий грунт 400 |
| |
| II. Зоолого-тваринницький відділ |
| |
|10. Крільчатник, пасіка, відділ дикої |
| фауни 200 |
| |
| 10 000 |
------------------------------------------------------------------
Примітка: а) розміри дослідних ділянок від 10 кв.м до 100 кв.м. В
колекційному відділі ділянки можуть бути розміром від
2 до 5 кв.м;
б) розміри доріжок між полями 1 м, між ділянками 30 см,
центральна - 2 м.
Положення про малу академію наук
Положення про порядок замовлення, видачі, обліку свідоцтв про освіту
-
Положення про всеукраїнський конкурс.docx - Положення про кабінет інформатики та інформаційно.docx
- Положення про кабінети.docx
- Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти.docx
- Положення про малу академію наук учнівської молоді.docx
- Положення про медико-педпгогічний контроль.docx
- Положення про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України.docx
- Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів.docx
- Положення про навчально.docx
- Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних.docx
- Положення про психологічний кабінет дошкільних.docx
- Порядок замовлення, видачі та облік.docx
-
Психологічна служба.doc
Коментарi