Наш край у творах мистецтва

Виховну годину підготувала й провела класний керівник 9 класу Гаврилюк Олена Петрівна

Мета і завдання:

- збагачення емоційно-естетичного досвіду, формування культури почуттів, розвиток загальних та художніх здібностей, художньо-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості;

- виховання в учнів естетичного ставлення до дійсності та мистецтва, світоглядних уявлень і ціннісних художніх орієнтацій, розуміння учнями зв'язків мистецтва з природним і предметним середовищем, життєдіяльністю людини, зокрема сучасною технікою, засобами масової інформації:

- виховання здатності сприймати та інтерпретувати художні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки та оцінки;

- розширення і збагачення художньо-естетичного досвіду, опанування художніми вміннями та навичками в практичній діяльності, формування художньої компетентності — здатності керуватися набутими художніми знаннями та вміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями та власними духовно-світоглядними позиціями;

- формування системи знань та уявлень про сутність, види та жанри мистецтва, особливості художньо-образної мови мистецтв — музичного, візуального, хореографічного, театрального, екранного;

- виховання художніх інтересів, смаків, морально-естетичних ідеалів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні відповідно до індивідуальних можливостей та вікових етапів розвитку, формування навичок художньої самоосвіти та самовиховання.

Хід заходу


І Організаційна частина

ІІ Основна частина

Вчитель. Мисте́цтво — одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. Розвиток мистецтва як елемента духовної культури обумовлюється як загальними закономірностями буття людини й людства, так і естетично-художніми закономірностями, естетично-художніми поглядами,ідеалами й традиціями.

Мистецтво та окремі його аспекти є предметом наукового дослідження. Наука, що вивчає мистецтво загалом та пов'язані з ним явища - мистецтвознавство. Галузь філософії, що займається вивченням мистецтва - естетика.Феноменами, пов'язаними з мистецтвом, займаються й інші суспільні та гуманітарні науки, такі яккультурологія, соціологія, психологія,

поетика і семіотика. Також мистецтва можна класифікувати за використовуваними матеріалами:традиційні й сучасні матеріали (фарби, полотно, глина, дерево, метал, граніт, мармур, гіпс, хімічні матеріали, продукти серійної індустрії й т.д.) — архітектура, скульптура, живопис і т. д.

Зображальне мистецтво Михайлова Лілія:

Зображальне мистецтво - вид творчої діяльності, що відтворює дійсність за допомогою образів, що сприймаються за допомогою зору. Об'єднує живопис, графіку, скульптуру, каліграфію.

Живопис - зображення на площині зовнішнього світу, що перетворено творчою уявою художника. Поділяється на станковий живопис та монументальний. До монументального живопису відносяться фреска, мозаїка, вітраж, що, в основному, створюються на історичну, релігійну або міфологічну тематику. Станковий живопис поділяється на портрет, пейзаж, натюрморт, картини на побутову тематику. На Одещині дуже багато різноманітних художників, які відтворюють красу нашого краю у своїх картинах:

Павленко Спиридон Костянтинович народився 18 березня 1953 року в місті Одеса в сім’ї інженера-будівельника. Навчався в Одеській школі, відвідував гуртком малювання в обласному Будинку піонерів. Закінчив школу у 1970 році, відслужив строкову службу в армії. Мав палке бажання навчатись мистецтву та не мав можливості, бо змушений був допомагати своїй сім’ї. Відтак працював у сувенірній артілі різбярем по дереву. З 1983 по 1993 рік працював у монументальному цеху Художнього фонду м. Одеса.Працюючи з видатними митцями, навчався у них живопису.

Тихонова Діана:

Віктор Михайлович Семерньов народився 26 березня 1942 року в м.Одесі. У школі Віктор цікавився ботанікою, зоологією, судомоделюванням. За виведення нового сорту пшениці на пришкільній дослідній ділянці був нагороджений медаллю ВДНГ СРСР. Навчаючись у школі, майбутній художник, разом зі своїм батьком, відвідував гурток образотворчого мистецтва в Заводському клубі ім. А.І. Іванова, де більше чотирьох років пізнавав ази малювання і живопису. Тоді були проведені його перші персональні виставки.

Має державні нагороди та звання: Лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка за створення Музею суднобудування та флоту у м.Миколаєві, орден «Знак Пошани» (1989), Грамота Митрополита Київського і Всіеї України Предстоятеля Української Церкви Володимира (2005).

Ткачук Юрій:

Графіка - вид зображального мистецтва, що використовує в якості основних зображальних засобів лінії, штрихи, плями, що наносяться на папір, картон. Колір може застосовуватися, та грає в графіці додаткову роль. Виділяють станковий малюнок, книжкову мініатюру, журнальну, газетну графіку, прикладну (плакат, реклама), а також комп'ютерну графіку. Виділяють унікальні малюнки (існують у єдиному екземплярі) й друкарському.

Сергєєва Зоя:

Скульптура - вид зображального мистецтва, твори мають об'ємний вигляд, в якості матеріалу використовують мармур, бронзу, глину, лід тощо. У круглій скульптурі виділяють статуетку, бюст, статую, скульптурну групу. Рельєф - скульптурне зображення, розташоване на площині (виділяють горельєф та барельєф). Головні жанри скульптури - портрет, історичні, міфологічні, релігійні зображення, анімалістичний жанр. Монументальність - одна з можливостей скульптури, що забезпечує її синтез з архітектурою. На території Одеської області існує дуже багато різноманітних пам’ятників:

Вчитель Олена Петрівна:

Пам’ятник видатному українському поетові Тарасу Григоровичу Шевченку

Встановлено пам’ятник перед головним входом у Центральний парк культури і відпочинку його імені по вулиці Маразліївській у 1966 році. Скульптори — А.Білостоцький, О. Супрун, архітектор — Г. Топуз.

Пам'ятник Івану Франку

Перший на півдні України пам'ятник відомому українському письменникові і політикові Івану Франку відкрито в Одесі. Управлінням культури і туризму облдержадміністрації було проведено конкурс на кращий проект пам'ятника. Проект скульптора Бориса Румянцева і архітектора Микити Румянцева була визнана кращою. До цієї події на честь Івана Франка в Одесі була названа одна з міських вулиць і бібліотека. Монумент Івану Франку встановлено на перетині Олександрівського проспекту і вулиці Успенської.

Пам'ятник Адаму Міцкевичу

Пам'ятник поетові Адаму Міцкевичу, роботи скульптора О.В. Князіка і архітектора М.В. Мурманова, було відкрито 2 вересня 2004 року в 210 річницю Одеси на перетині Олександрівського проспекту і вулиці Буніна (колишньої Поліцейської).

На відкритті пам'ятника були присутні зарубіжні делегації, зокрема, з Польщі на чолі з міністром культури. До складу делегації входили: директор Музею літератури, артисти і режисер Єжи Хоффман. На постаменті два написи: «Польському поетові-романтикові Адаму Міцкевичу — одесити» та «Він між нами жив, і ми його любили» О.С. Пушкін.

1 квітня 2002 року відкрита скульптурна група роботи Таїсії Судьїної "Рибалка Соня і моряк Костя", вона представляє одночасно героїв популярної пісні, виконаної Марком Бернесом у фільмі "Два бійці", і образ типологічного одесита.

Пантелемонова Оксана:

Архітекту́ра — це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси. Її художні образи відіграють значну роль у духовному житті суспільства, наприклад:

Оде́ський націона́льний академі́чний теа́тр о́пери та бале́ту — один із найдавніших оперних театрів України. Найкращій театр Одеси та України на момент побудови.

Відкриття першої споруди театру відбулося 1810 року, але у 1873 році відбулася пожежа, через яку театр згорів. Сучасна будівля зведена 1887 року архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером(«Бюро Фельнер & Гельмер») у стилі віденського бароко. Архітектура глядацького залу витримана в стилі пізнього французького рококо. Унікальна акустика підковоподібного залу дозволяє доносити навіть шепіт з сцени в будь-який куточок залу. Повну реставрацію будівлі театру завершили у 2007році.

Білгород-Дністровська (інша назва - Аккерманська) фортеця була збудована на руїнах античного міста Тіра. Нині поряд з фортецею можна побачити розкопані археологами залишки цього міста, заснованого наприкінці VI століття до н.е.

Це місто можна вважати одним із найстаріших на теренах України. Існувало воно до IV століття. Але часті напади завойовників знищили поліс. Спочатку місто зруйнували готи, а потім гуни поклали кінець існуванню Тіри. Після греків на місці Тіри мешкали даки, анти, слов'яни, болгари. Хоча це лише припущення істориків, адже достеменних даних про мешканців, що населяли місто з IV по ХІІІ століття немає. На думку істориків у Х столітті Білгород входив до складу Київської Русі, потім деякий час належав Угорському королівству, а ще пізніше - Галицько-Волинському князівству. У складі останнього місто перебувало до нашестя татаро-монгол.

Нинішня Білгород-Дністровська фортеця - один з найпопулярніших туристичних об'єктів півдня України. Тут проводять інсценовані вистави, пісенні фестивалі, а ще фортеця часто служить знімальним майданчиком для історичних фільмів.

Тихонова Діана:

Декоративно-ужиткове мистецтво — один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашати». Ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.

Головне завдання декоративно-ужиткового мистецтва — зробити гарним речове середовище людини, її побут. В нашій рідній школі руками дітей вироблено дуже багато різноманітних виробів, вишивок, орігамі, якими прикрашені приміщення.

Художня фотографія – один із видів образотворчого мистецтва (живопис, графіка і т.п.) (створення технічними засобами здорового образу документального значення, який виразно й достовірно відбиває момент дійсності).

Музика

Вчитель Олена Петрівна: Музика - вид мистецтва, в якому засобом втілення художніх образів є окремим образом організовані музичні звуки; реальність, що захоплено в емоційних переживаннях й передано через музичні звуки, в основі яких закладено узагальнені інтонації людської мови.. Музика безпосередньо впливає на почуття людини.

Існує дуже багато різноманітних пісень про Одесу та Одеський край:«ОЙ ОДЕСА МОЯ МИЛА» Українська народна пісня написав А. Конощенко

Мико́ла Іва́нович Свидю́к народився 2 січня 1952) — український композитор і співак. Народний артист України.

Закінчив музичне училище по класу баяна, в Київському інституті культури вивчився на диригента оркестру народних інструментів і працював в Одеському українському драматичному театрі завідуючим музичною частиною. Саме з написання інструментальних п’єс до театральних вистав розпочалася його композиторська кар’єра. Як співак він дебютував на сільському фестивалі «Боромля-91». А відомим Свидюка зробила Оксана Білозір, коли заспівала його пісню «Донечка». Оперативно був відзнятий відеофільм «І люблю, і сміюсь, і плачу», через рік записаний магнітоальбом «Сповідь душі». Також він написав пісню «Одеса» (над берегом цвіте рясний бузок).

Олександр Шевченко народився 14 січня 1963 р. в м.Гадяч Полтавської області. Середню школу і музичну школу по класу акордеона закінчив у Івано-Франківській області. З 1980 по 1985 р. навчався у Львівському політехнічному інституті по спеціальності "інженер-механік". Пісні пише з 1979 року. Творчий профіль - поет, композитор.Переклав на українську мову пісню «Ах Одеса»

Діти співать пісню:

Співають всі про молдаванку і переси,

Нема такого, хто пісень таких б не знав,

Бо дуже легко скласти пісню про Одесу,

Хоча ніколи ти в Одесі не бував.

Ах, Одеса-мама, перлина біля моря, -

Так тебе з любов'ю народ весь називав.

Ти пісень співала і не знала горя,

Бо його ніхто тоді не знав.

А у розмовах вони люблять фігуральність,

Жартують навіть про імунно дефіцит,

І у анкетах, де графа "національність",

Гордо пишуть слово "одессит".

Я вам, чесне слово, не скажу за всю Одесу,

Бо тепер Одеса вже зовсім не така,

Але точно знає молдаванка і переси,

Досі поважають Костю-моряка.

Хай синій вечір нас зустріне ліхтарями,

Старенький Дюк нехай подивиться на нас,

Арівідерчі і прощай, Одеса-мама,

Я буду згадувати цей чарівний час.

Арівідерчі і прощай, Одеса-мама,

Я буду згадувати цей чарівний час.

Сучасний Український панк-гурт «Борщ» - склав пісню про нашу місцевість, наше рідне містечко. Композиція носить назву «Каролина Бугаз» і є україномовною.

Вчитель Олена Петрівна:

Мистецтво слова.

Слово активує всі чуттєві реакції, може імітувати відчуття і т.д., та в цей же час слово має абстрактне значення. Живопис, скульптура використовують неконвенційні знаки, а мистецтво слова - конвенційні (через це І. Кант, Г.В.Ф.Гегель ставлять його на верхівку своєї класифікації мистецтв). Коли слово промовляють, воно набуває й звукової образності, звукопис може слугувати й опису візуальних образів. Поет, письменник може створити художній образ кількома деталями.

Літерату́ра - іноді книжництво, письменство — сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігаєзнання й культуру народу та певного історичного періоду. Водночас вона є різновидом мистецтва, власне, мистецтвом слова, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результатом творчого процесу автора, зафіксований у відповідномутексті за допомогою літер.

• Роди й жанри художньої літератури: епос (поема, епопея, легенда, казка, дума), лірика (гімн, ода, елегія, мадригал, епіграма, епітафія) й драма (філософська, історична, любовна і т.д.). Деякі жанри складно віднести до одного з родів літератури (балада, байка - в них головною є дія, проте важливу роль грає й настрій). В епоху класицизму літературні жанри поділялися на "високі" (епопея, ода, трагедія) та "низькі" (бурлеск, драма, комедія). В радянський період "вищим" жанром вважався роман-епопея:

Степан Олійник

А розпочинався життєвий і творчий шлях Степана Івановича Олійника на Одещині, де 3 квітня 1908 року він народився в селі Пасицелах, тепер — Балтського району. Майбутньому поетові не минуло й року, коли родина його перебралася до Левадівки (Третьої Миколаївки) — тепер Миколаївського району Одеської області.

І подільська краса Пасицел, і весняне марення степових ланів, котрі намистом обрамляли Левадівку, і романтика великого портового міста Одеси — з його самобутнім фольклором, житейською самоіронією та невмирущим оптимізмом — згодом знайшли своє відображення в ранніх творах Степана Олійника: «Отак і живу. З віршованих листів батькам», «Ланами йду», «Що скажу їм», «Рибальське»... Тобто в тих творах, в яких він формувася як лірик:

Михайлова Лілія:

Туди, де мрій моїх джерела

Квітчались веснами в саду,

Де вздовж ріки біліють села

І спіють яблуні в меду, —

Ланами йду.

А там мої з дитинства друзі.

Я з ними ріс і коні пас,

Ганяв зайчат у кукурудзі...

Я славлю час,

Добу і час,

Коли пішов звідціль по праву,

Учитись, першим у роду!..

В село крізь ниву золотаву

Ланами йду!

(«Ланами йду», 1931 р.)

Тут, в Одесі, Степан Олійник закінчив семирічну школу імені Лесі Українки, далі — кооперативний технікум та літературний факультет Одеського інституту народної освіти. Простежити ранній період його творчості можна з біографічних оповідань письменника.

«У моєму степовому селі Левадівці на Одещині, — описує С. Олійник історію появи своєї першої замітки в одеській газеті «Червоний степ», — стояла гаряча пора. Ще тільки сонце золотило краєчок неба, а селяни вже поспішали на поля. Уже шостий рік мої земляки-трударі сіяли й косили не панове і не для пана, а своє і для себе...

Сергєєва Зоя: Тарас Федюк — поет

Тарас Федюк народився 6 жовтня 1954 року в м. Ананьєві Одеської області. Закінчив українське відділення філологічного факультету Одеського держуніверситету. Автор поетичних книжок “Досвітні журавлі” (1975), “Віч-на-віч” (1979); “Дві хвилини уваги” (1983); “Політ осінньої бджоли” (1989); “Чорним по білому” (1990); “Золото інків” (2001), “Таємна ложа” (2003), “Обличчя пустелі” (2006) та інші. З 1980 по 1996 — член Спілки письменників України. З 1997 по 2000 — віце-президент, а з 2000 року президент Асоціації українських письменників. Керівник конкурсу романів, п’єс та кіносценаріїв “Коронація слова”. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2006-го року за поетичну збірку “Обличчя пустелі”.

Тарас Федюк — майстер філософської лірики, не тривожної і не надривної, а споглядальної і медитативної. Якось поет зізнався, що в глобальному контексті на багато речей він дивиться песимістично, бо, на його думку, цивілізація впевненою ходою йде до власної загибелі. І це розуміння зменшує в його очах масштаби проблем окремо взятого міста чи навіть країни. А неприкаяність людської душі завжди була і буде темою номер один, яку Тарас Федюк розробляє завидною послідовністю і неабияким хистом.

Вчитель Олена Петрівна:

Енциклопедичний довідник Овідіопольського району:

Державним архівом Одеської області при Одеському національному університеті і мені І.І.Мечникова в 2011 році був створений енциклопедичний довідник Овідіопольського району Одеської області. Він складається з понад 1300 статей, присвячених історії району та окремим населеним пунктам, найяскравішим подіям його минулого, а також біографіям людей так чи інше пов’язаних с краєм. Авторами енциклопедії є С.С.Аргатюк, В.В.Левчук, І.Т.Русєв, І.В.Сапожніков.

Ткачук Юрій:

Театр - форма виконавчого мистецтва, в якому головним засобом виразності є акторська гра (актор втілює задум постанови). Театр - вид колективної творчості, що об'єднує зусилля режисера, драматурга, акторів, художників, костюмерів і т.д. Твір театрального мистецтва - це спектакль. Театр поділяється на комедію (любовна, соціальна, сатирична), трагедію й драму (історична, любовна, психологічна, документальна, політична, філософська).

Пантелимонова Оксана:

Кіно

Кіномистецтво — синтетичний вид мистецтва Кіно поділяють на документальні й художні. Жанри художнього кіно — кінокомедія, драма, мелодрама, епопея та ін. Одеська кіностудія веде свою історію з 1907 року. Саме тоді кінематографіст М. Гроссман почав знімати одні з перших вітчизняних фільмів. Тим самим він створив кіноательє «Мірограф», яке потім переросло в Кінофабрику. Одеською кіностудією було відзнято неймовірну кількість різноманітних художніх та документальних фільмів. Зйомки фільмів іншими кіностудіями України та СНД проходили в різноманітних куточках Одеської області.

Тихонова Діана:

Цирк — переважно кругла будівля з ареною (манеж) і трибунами для глядачів. У цирку відбуваються видовища (називані також цирком), супроводжувані музичною ексцентрикою, які демонструють силу і відвагу циркових артистів (силачів, акробатів, повітряних гімнастів, жонглерів, еквілібристів, ілюзіоністів,фокусників, берейторів, вершників, велофігуристів, боротьби, муштрувальників свійських і приборкувачів диких тварин тощо) з інтермедіями-буфонадами клоунів, пантомімою і меломімою.

Одеський державний цирк відкрився 25 січня 1894 року. Це було грандіозне торжество, що втягнули на свято всіх найвидатніших городян. Ініціатором будівництва став заможний купець Вільгельм Санценбахер. Ще до початку будівництва одеським газетам стало відомо, що майбутній цирк буде оснащений тільки кращої технікою, освітленням і опаленням, притягаючи до себе багатство і успіх прийдешніх виступів.

Вчитель Олена Петрівна

Мистецтво в українському законодавстві

Закон України про культуру тлумачить поняття мистецтво таким чином: «мистецтво — творча художня діяльність у сферах: літератури, архітектури, скульптури, живопису, графіки, декоративно-вжиткового мистецтва, музики, танцю, театру, кіно та інші види діяльності людини, що відображають дійсність у художніх образах».

ІІІ Заключна частина

Вчитель Олена Петрівна Наша виховна година добігає свого кінця. Ми поринули у багатогранний і неповторний світ мистецтва. Який же він прекрасний. Тож, діти, знання про мистецтво рідного краю допоможуть вам збагатити свій духовний світ. Мистецтво переважає не тільки в картинах чи скульптурах, воно існує скрізь: у музиці, літературі, спорті, дизайні, архітектурі, театрі, якихось дрібницях, у всьому, що нас оточує. Воно ніколи не старіє, воно завжди було, є і буде цікавим для вивчення і пізнання людством. Бо тільки завдяки мистецтву ми можемо поділитися з людьми своїми почуттями, досвідом, творчістю і залишити свій слід в історії. Головне - бажання творити, ставитися з повагою до всього і йти вперед до своєї мети.

/Files/photogallery/1688/IMG_20150219_114858.jpg

/Files/photogallery/1688/IMG_20150219_115518.jpg

/Files/photogallery/1688/IMG_20150219_114916.jpg

/Files/photogallery/1688/IMGP0614.JPG

/Files/photogallery/1688/IMGP0615.JPG

/Files/photogallery/1688/IMGP0618.JPG

/Files/photogallery/1688/IMGP0619.JPG /Files/photogallery/1688/IMGP0627.JPG

/Files/photogallery/1688/IMGP0621.JPG

/Files/photogallery/1688/IMGP0626.JPG

/Files/photogallery/1688/IMG_20150219_114850.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.