Цінності моєї родини

Виховну годину підготувала і провела класний керівник 9 класу Гаврилюк О.П.

Мета: ознайомити учнів з поняттями «сім’я», «рід», «родина», «родовід», «родинні традиції», «щастя»; учити взаєморозуміння, взаємодопомоги, усвідомлення своїх обов’язків; закласти в учнів бажання виявляти увагу й повагу до рідних, творити добро, нести красу в дім своїми думками й вчинками; зацікавити учнів пошуками коріння свого родоводу;

Обладнання: на дошці: фотостенди «Моя родина», «Ми маленькі»; малюнки дітей «Портрет моєї сім’ї»; «Родинне дерево»; поради В.О.Сухомлинського,мультимедійна презентація «Тепло єдиної родини»

Хід виховної години

Ми всі – одна сім я, єдина ми родина.

Мільйони різних «я», а разом – Україна.

А. Матвійчук

І. Організаційний момент.

Добрий день, діти! Дуже приємно, що ми сьогодні зібралися в нашому теплому родинному колі.

ІІ. Мотивація виховної діяльності.

Учні виходять по черзі у центр класної кімнати

Михайлова Л.: Хтось настрій добрий запозичить

Бо посмішка усім нам личить.

Хтось- слову доброму зрадіє,

Бо про добро усі ми мрієм.

Пантелимонова О.: Сім’я – це пристань і гавань,

Сюди повертаєшся знов

Із мандрів далеких і плавань,

Тут вічно панує любов.

Качмар В.: Тебе тут завжди пам’ятають,

Куди б ти не їхав, не йшов,

На тебе постійно чекають

Увага, турбота, любов.

Сторожук А.: Сімейний вогонь палає

Теплом наповнивши дім.

Хай тато маму кохає,

Хай щастя не зраджує їм.

ІІІ. Оголошення теми і мети заходу.

1. Слово вчителя.

Тема нашого заходу»Цінності моєї родини». Ми ознайомимося з поняттями «сім’я», «рід», «родина», «родовід», «родинні традиції», навчимося цінувати все, що пов’язує нас із сім’єю, родиною, батьківською хатою.

2. « Мікрофон»

- Як ви розумієте поняття щастя?

Можливі відповіді:

Щастя – це коли мені всі посміхаються.

Щастя – це коли я живу з татом і мамою.

Щастя – це коли у мене все є.

Щастя – це коли тато з мамою не сваряться.

- Як ви розумієте поняття «сім’я»?

Можливі відповіді:

Сім’я – це люди, які проживають в одному будинку.

Сім’я – тато, мама і я.

Сім’я – це тато, мама, бабуся, дідусь і сестричка.

Сім’я – це мільйонна частинка нашої держави – України

3. Слово вчителя.

Отже,

Сім’я – група близьких родичів, що проживають разом.

Щастя – почуття цілковитого задоволення життям.

Ми відправляємося в подорож по житейському морю : вчителі, діти, батьки.

Про спокій, мир та злагоду в своєму домі мріє кожна родина. У сім’ї прагнемо знайти спокій, затишок, захист, хочемо мати свій дім за оберіг від усього лихого в цьому житті.

Зупинка «Моя сім’я»

«В щасливі і сумні години,

Куди б нам не стелився шлях,

Не згасне вогнище родинне

В людських запалених серцях.»

Звучить пісня «Погода в домі» (Л.Доліна)

Сім’я! Яке красиве слово! Сім’я, як гріє душу! Воно нагадує ласкавий голос мами, дбайливу суворість батька. В сім’ї ти бажана дитина. Тут тобі подарували ім’я. а скільки в слові «сім’я» загадок та повчаючих відкриттів! Наприклад, слово «сім’я» можна поділити на два слова – «сім» і «Я». І тоді воно каже нам: «Сім’я – це семеро таких же, як я». І справді, в сім’ї всі чимось походять друг на друга: обличчям, голосом, поглядом, характером. Можуть бути однакові захоплення та заняття. А коли ж народилась її величність сім’я? Дуже давно. Коли про неї ні чого не чула земля, але…

(звучить мелодія, під неї зачитується легенда)

Ніч. Тишина.

В тихім шелесті трав

Адам у Єви запитав:

- Кохана, люба, мила, чарівна,

Скажи мені, єдина,

Хто буде дарувати життя,

А потім доглядати дитя?

- Я.

- Варити , прати, прибирати,

Сімейне вогнище оберігати?

-Я.

- Постійно радість дарувати,

Усіх теплом оберігати?

- Я.

А ти, мій милий,неповторний,

Скажи мені, єдиний,

Хто буде рід наш берегти,

І множити покоління?

- Я.

- Хто дбатиме усе життя

Про щасливе майбуття?

- Я.

- Дітей навчати лиш добра,

І боронити від лиха й зла?

- Я.

- Кохати буде до забуття

І поруч буде все життя?

- Я.

І так сім раз

Звучало я, я, я.

Ось так і створилась сім’я.

Вчитель: Від народження кожен із нас пе­ребуває в оточенні своєї родини, яка турбується про нас, допомагає нам. Усі ми добре знаємо, що лю­дина сильна тоді, коли вона не са­мотня, коли її є кому підтримати, коли в неї є сім'я. Бо сім'я — це наша опора, це той причал, до яко­го пристаєш, ховаючись від лиха й негоди, де знаходиш спокій і затишок.

Асоціативний кущ, або Тест незакінчене речення

1. Моя родина — це... «Маленьке королівство, у яко­му живуть добрі, чесні, радісні, ві­рні люди. їх об'єднує любов, вза­єморозуміння».

«Моя фортеця, де я можу всім довіряти, де всі одне одного шану­ють і вибачають».

«Найближчі рідні люди, мій за­хист, опора, тепло».

«Любов, злагода, надія, дові­ра».

«Найкращі друзі, найрідніші люди, щастя, довіра, тепло, під­тримка, взаєморозуміння».

«Маленьке королівство, у яко­му панує доброзичливість, любов, довіра, тепло».

«Любов, тепло, доброта, чес­ність, взаєморозуміння».

«Мої рідні, найвірніші друзі в житті».

«Маленьке королівство, у яко­му живе вся моя родина».

«Моя фортеця, мій дім, де те­пло, де довіряють одне одному».

«Моя опора, допомога, любов, тепло».

«Найрідніші мені люди, які всім серцем бажають мені добра».

«Величезний світ надій, добро­ти, щирості, взаєморозуміння».

«Квітка, яка все більше роз­цвітає від нашої взаємної любові й поваги. А мама — це сонце, яке її зігріває».

«Мої рідні, які люблять і розу­міють мене».

Вчитель:

У кожного з нас є своя родина. Це найдорожчі нам люди ,які нас найбільше люблять. І ми їх найбільше любимо, бо без них не уявляємо свого життя.

( Учні читають вголос записане на моніторі комп‘ ютера поняття).

Родина – група людей, що складається з батьків, дітей, внуків і близьких родичів.

Михайлова Л.: Моя родина

Нема краще, ніж родина -

Знає кожна хай дитина.

Татко – гроші заробляє,

Про добробут сім’ї дбає.

Мама – наша берегиня,

Дуже добра господиня.

А сестра моя школярка,

Теж вже добра господарка.

Мій дідусь теж не ледачий –

Влітку трудиться на грядці.

Все у нього до ладу

І в горді, і в саду.

І бабуня не сидить,

Кізку і гусей глядить.

Я їй теж допомагаю,

Цю роботу добре знаю.

Ну й щаслива я дитина,

Що така в мене родина!

Зупинка «Родовідне дерево»

Вчитель:

Кожне дерево має своє коріння, так і кожна родина має своє минуле. Наші предки уявляли життя людей на землі, як Велетенське Дерево Роду. Свій маленький листочок на цьому дереві має кожен із вас.

Ви, діти, цікавилися історією свого роду, розпитували у своїх батьків, бабусь і дідусів про коріння родини і намалювали свої родовідні дерева, які сьогодні представлені тут.

(Учні підходять до стенду, показують своє родовідне дерево і розповідають про свій рід).

Рід – ряд поколінь, що походять від одного предка

(Учні читають вголос написане на дошці поняття).

«Родина», «рід» - які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті.

Бо всі ми з вами – гілочки на дереві,

Що вже стоять віки.

Це дерево – наш славний родовід.

Це – батько, мати, прадід твій і дід.

Зупинка «Сімейний вернісаж»

(Учні читають запис на моніторі)

Сімейні традиції – переданий із покоління в покоління досвід.

Вчитель:

Одна із сімейних традицій – зберігати пам'ять про свою родину. Зберігається вона на фотокартках, дитячих малюнках, вишивках, а найголовніше – у серці кожного.

Ви намалювали портрети своєї сім’ї. Вони цікаві тим, що пройшли через ваше серце, вини світяться вашою любов’ю і ставленням до своєї сім’ї.

Ви намалювали також портрети своєї родини. Вони цікаві тим, що пройшли через ваше сприйняття, через вашу спостережливість, серце, вони ніби «дихають» вашою любов'ю і ставленням до своєї сім'ї.

«Про що розповів сімейний альбом?»

Кожна людина повинна знати свій родовід, пам’ятати своїх прапрадідів, знати, чим вони займалися, як жили, чим славилися. Треба вивчити «дерево свого роду». Що більший рід, то міцнішим росте дерево, і у кожної гілочки чи коріння є своє ім’я. Дізнатися про це нам може допомогти сімейний архів – родинні фотографії, листи, альбоми, інші сімейні реліквії.

Та, напевне, найбільшу цінність у сімейному архіві займає сімейний альбом-літопис.

Бесіда з учнями.

- А чи ведуться у ваших сім’ях альбоми-літописи?

- Які саме фотографії містяться в цих альбомах, які записи занесені?

- А чи потрібно підписувати фотографії?

Пам’ятайте, що у вашому альбомі (власному) обов’язково мають знайти місце фотографії батьків і членів сім’ї, дорогих вашому серцю людей.

А зараз прошу поділитися своїми розповідями про сімейний альбом. (Учні розказують).

- А які свята стали традиційними у вашій родині?

Коли за святковим столом збираються усі члени родини

Учитель: Родина, родинні стосунки, виховна роль родини — усе це покладено в основу багатьох наших українських народних прислів'їв та приказок.

Давайте знову зберемось у групи і з двох половинок складемо приказки та прислів'я про родину.

Гра «Збери прислів'я»

1. Шануй батька й неньку — буде тобі скрізь гладенько.

2. Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — батькам кінець.

3. Яке дерево — такі й квіти, які батьки — такій їхні діти.

4. Яка сім'я — такий і я.

5. Який дуб — такий тин, який батько — такий син.

6. Який кущ — така й калина, яка мати — така й дитина.

7. Мати одною рукою б'є, а другою гладить.

8. Батько краще догляне семеро синів, ніж семеро синів — батька.

9. Добре дитя, коли добрі батько й мати, коли в хаті лад.

10. При сонці тепло, при матері добре.

11. До людей по розум, до матері по серце.

12. У сокола і діти — соколята.

Учитель: Родина зігріває вас маминою піснею, батьковим напуттям, дідусевими казками, бабусиними вишиванками, незрадливістю рідного слова. Тож і ви, діти, говоріть до своїх рідних тільки добрі справи.

Пісня. Вона, як сльоза, очищає душу. Пісня, як свята молитва, сповіщає, прощає. Вона цілюща, як материнське молоко. Бо живе в ній наш родовід, в ній живе наша прекрасна Україна. Кажуть, допоки живе мова, то живе народ, а якщо лине пісня народу, то живе історія, культура

Звучить пісня «Родина»

Зупинка «Наукова»

1. Слово вчителя.

Видатний радянський педагог Василь Олександрович Сухомлинський усе своє життя займався проблемами виховання і розвитку учнів. Коли його запитували, що найголовніше у його житті, то він відповідав: «Любов до дітей». Сьогодні я хочу познайомити вас із щирими мудрими порадами В .А. Сухомлинського, що йдуть від серця і до серця і породжують розумові, моральні, естетичні почуття.

2. Поради В. О. Сухомлинського учням.

«Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки. Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре».

«Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром».

«Усі блага і радощі життя створюються працею. Без праці не можна чесно жити. Нероба, дармоїд – це трутень, що пожирає мед працьовитих бджіл. Навчання – твоя перша праця. Йдучи до школи, ти йдеш на роботу».

«Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним, товаришу в біді. Не завдавай людям прикрості. Поважай та шануй матір і батька, вони дали тобі життя, вони виховують тебе, вони хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем і чистою душею».

«Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості. Будь непримиримим до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, завдає лиха іншим людям, обкрадає суспільство».

Учитель. Бажаю всім вам щастя, здоров'я, злагоди у родинах! Сподіваюся, що в нашій шкільній родині теж завжди пануватимуть щирість i взаєморозуміння, а у великій усенародній родині — мир. До нових зустрічей!