«До свого роду хоч через воду»
Свято підготувала і провела вчитель 2 класу Коцуйська А.А.
Мета: закріпити поняття «сім’я», «родина», «рідня», «рід». Розвивати артистичні здібності, таланти, бажання та вміння виступати. Виховувати почуття любові до рідних, близьких людей, повагу до сімейних цінностей, бажання оберігати та примножувати їх, повагу до старших та молодших.
Обладнання: стіл, щоб покласти на нього рушник і коровай, свічка, записи пісень та музика для молитви, повітряні кульки, паперові квіти для прикрашення залу.
Хід свята
Ведучий 1(Пантелимонова О.):
Добрий день, вам люди добрі,
Що сидять в нашій господі.
Раді з святом, вас, вітати,
Щастя і добра бажати.
Ведучий 2 (Михайлова Л.):
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом любов’ю і миром.
Ведуча 1: Дозвольте сьогодні усім побажати
Багато хороших і сонячних днів.
Дідусям і татам,
Бабусям і мамам,
Сестричкам з братами
Палкий наш привіт.
Ведуча 2: Є скарби, заховані в землю, є такі, що розташовані на поверхні і передаються з покоління в покоління, чаруючи людську душу.
Ведуча 1: Що потрібно для щастя? Тихе надвечір’я, сонячний ранок, рідний дім, мамина незрадлива усмішка, розважливе батьківське слово, теплі бабусині руки, надійне дідусеве плече.
Гордієнко О.: Сім’я – це пристань і гавань,
Сюди повертаймось знов і знов
Із мандрів далеких і плавань –
Тут вічно панує любов.
Пеньков С.: Тебе тут завжди пам’ятають,
Куди б ти не їхав, не йшов,
На тебе постійно чекають:
Увага, турбота, любов.
Цвигуненко М.: Сімейний вогонь палає,
Теплом заповнивши дім.
Хай тато маму кохає, хай щастя не зраджує їм.
Кульчицький М.:
Сім’я – що значить це, то кожен знає,
Хто зріс в сім’ї і хто сім’ю сам має.
І хоч як не приховуй, не таї:
Залежить наше щастя від сім’ї.
Якщо міцніє хоч одна родина –
Міцною стане й наша Україна.
Ведуча 2:
Дійсно, забувати свою сім’ю, свою домівку не можна. Недарма існує безліч прислів’їв та приказок про родинні стосунки. Послухайте деякі з них:
1. Яке дерево,такі в нього квіточки.
Які батьки, такі діточки.
2. Який кущ, така калина.
Яка мати, така й дитина.
3. Який дуб, такий син.
Який батько, такий син.
4. Нащо ліпший клад, коли в сім’ї лад.
5. нема того храму, щоб купити маму.
6. Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – батькам кінець.
7. Мати одною рукою б’є, а другою гладить.
8. У кого є ненька, у того й голівка гладенька.
9. Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.
Ведучий1: Перше слово,яке дитина промовляє, це слово мама. Мама вчила нас робити перші кроки, вимовляти перші слова.
Ведуча 2: Душею кожної сім’ї є мама. Мама – скільки в цьому слові ніжності, світла, довіри. Мама – це життя. Шановні наші мами, ви – невичерпне джерело нашої сили, любові. І як ми буваємо невдячні за вашу ласку і доброту.
Олександра С.: Скільки в мами сонця, щирого тепла.
Скільки в мами радості, щирого добра.
Всі ночі не спала – сон наш берегла.
Ніжне своє серце і тепло дала.
Цвигуненко А.: Кожен любить свою маму, бо вона найкраща сама
Найдорожча нам людина – люба мамочка єдина!
І тому ми вам бажаєм, щоб як квіти ви цвіли,
Щоб завжди здорові, гарні і щасливі ви були!
Частівки(співають хлопці)
Кульчицький М.: Колектив наш чоловічий
Готував частівки сам,
Щоб всміхнулися обличчя
Наших кращих в світі мам.
Пеньков С.:
Я для мами так старався –
Аж 12 получив!
А як ґудзик одірвався –
То я сам його пришив!
Цвигуненко М.:
Та хіба це допомога?
Я для мами посуд мив!
Потім вимив ще й підлогу,-
Всіх сусідів затопив!
Кульчицький М.:
Я для мами теж трудився – у тазок води налив.
Наш будильник запилився,
То я з милом його мив.
Олександра С.: Кажуть, що без сонця
Не розквітнуть квіти,
А хіба без мами
Є щасливі діти?
Ведучий 2: Головою кожної сім’ї є батько. Батько – захисник роду, народу, годувальник сім’ї. Батькове слово – закон. Споконвіку сини слухалися, брали з нього приклад.
Гордієнко О.:
Сад зелений, а у ньому
Гордий дуб шумить гілками.
Дім красивий, а у ньому
Любий тато наш із нами.
Денис Я.: Мій любий і мудрий тату,
Як добре, що ти у нас є,
Як важить для мене багато
Кожне слово твоє.
Ведуча1: Шановні гості, до вашої уваги ситуація з сімейного життя, яка, можливо, трапилася з вами.
Закортіло татусеві перевірить сина,
І дізнатись, як встигає у школі дитина.
Батько:
Що стоїш? Чого боїшся? Підійди до мене.
Дай-но мені свої зошити, і неси щоденник.
Подивився у зошити, що й казать не знає:
Одна двійка з-за другої звідти виглядає.
Подивився у щоденник і в наступ на сина:
Батько: Та у тебе лиш з співів
«Добре» та «Відмінно».
- Ах ти, - кричить – лобуряко,
І паска знімає:
- у зошитах повно двійок,
А він ще й співає.
Пеньков С.: Рідний наш татусю,
Вам низенько вклонюся,
За вас я Богу помолюся,
Хай світить зірка для вас ясна,
Цей дарунок музичний
Шле вам моя шкільна сім’я.
Танок «Дощик, дощик»
Устенко М.: Народилася дитина,
Наче зіронька ясна.
Душа в батька – небо синє,
В серці матері – весна.
Ощасливлена родина,
Бо продовживсь родовід,
Народилася людина,
Збагатився увесь світ.
Ведуча 2: Мати і батько – найрідніші і найближчі кожному з нас люди.
Від них ми одержуємо життя.
Сценка «Я і бабуся»
Гордієнко О.: Маму і тата дуже я люблю,
Їм палкий привіт я шлю,
Та не тільки їм одним,
А й дідусеві, й бабусі дорогим!
Олександра С.:
- Бабусю моя дорогенька, матуся моєї мами,
Присядь до мене близенько –
Я ніжно отак пригорнувся.
Накину тобі я на плечі хустину тепленьку пухову.
Як гарно мені з тобою,бабусю, завжди будь здорова!
Котляр Д.: Милі, любі бабусі! Мами нашої матусі!
Спасибі вам за добре слово, за пісню ніжну колискову,
За розказану казку, за все добро і ласку!
Поліна: Коли мене спитають, яка найбільша сила?
Любов, що в серці має бабуся моя мила!
Коли мене спитають, що найдорожче є світами?
З усіх скарбів скажу: найперший – ласкаві руки мами.
Коли мене спитають: що найперший – ласкаві руки мами.
Коли мене спитають: що найтихіше в світі?
Бабусина молитва, як засинають діти.
Ведуча 2: Справді, про все подбають добрі, натруджені бабусині руки.
Скільки роботи переробляють вони щодня. Вічна їм слава і хвала. Ось послухайте, як дякують своїм бабусям наші діти.
Марія У.: Свою бабусю знаю
Я з давніх-давніх пір
Її обличчя любе,
Її ласкавий зір.
Олександра С.: Багато в бабусі турбот т- не злічить!
Одній всю роботу нелегко зробить.
І хочеться вам, друзі, таке всім сказать:
«Ми будем бабусі завжди помагать»
Цвигуненко М.:
Милі наші бабусі!
Ми вам шану складаєм.
І признатися мусим.
Що Вас дуже кохаєм.
Кульчицький М.: Батьки становляться дідами.
Не сплять ночами до світання.
Стають ніжнішими від мами
Онуки їх любов остання.
Денис Я.: Я вітаю свого діда,
І таке йому скажу –
Ти хороший, ти ласкавий,
Ти привітний, гарний, славний,
Будь здоровий – не хворій,
Дідусенько рідний мій!
Гордієнко О.:
Ми любим вас, кохані дідусі і тата!
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато.
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи
І щоб в житті ніколи не хворіли.
Ведуча 1: Промайне 10, 20, 50 років, зітруться у нашій пам’яті багато подій, забудуться люди, зустрічі. Але щоб не трапилося у житті, ви завжди повертайтеся у світ свого дитинства до рідної берегині, до своїх батька й матері. Пам’ятайте хто ми, чиїх батьків сини і дочки.
Коментарi