Повернутися до звичайного режиму

Сім'я як носій духовних цінностей

Виховний захід підготувала і провела вихователь екіпажу «Хвиля» Бурлаченко Н.В.

Мета: дати дітям уявлення про сім‘ю, її склад, сформувати у них поняття про те,що сім’я – це найближчі люди, серед яких живе кожна людина. Розвивати провідну національну цінність – родинність; виявляти позитивний досвід сімейного виховання. Виховувати бажання робити своїм близьким приємне, бути до них чуйними, уважними; оспівувати предків, їхні традиції, звичаї і реліквії.

Обладнання: на головній стіні (на сцені) – ікона Божої Матері, обрамлена рушником, трохи далі портретні символи (келич калини, колоски пшениці, хліб-сіль), Конституція України, виставка книжок про родинне виховання,справа і зліва на сцені оформлені плакати – висловлення, малюнки учнів екіпажу про родину, макет печі та хатні речі, родинне дерево екіпажу «Моя родина», карта України,фотомонтаж «Моя сім’я», кросворд «»Члени родини».

Епіграф: «Шануй батька твого і матір твою

і благо тобі буде, і довговічний

ти будеш на землі»

Хід заходу

Вихователь: Добрий день, шановні дорослі й діти, які присутні у залі.

За час свого існування світ зазнав безліч змін, але джерело людського щастя і життя не змінилося. Середовищем з якого походить людське начало сьогодні і з якого виходило тисячі літ тому, була і залишається родина. Вона є основою суспільства. У храмі родини мати – це віра, батько – хліб, а діти – то майбутнє роду.

Дедалі більше віддається від нас в шаленому темпі атомної епохи біленька хата з криницею у вишневому садку з колискою та мудрими усмішками батьків.

Розпочну наш виступ з легенди. Ось послухайте її.

У полі росла кураїнка (бур’ян). Поруч з нею – мама, тато бабуся, дідусь, прабабуся і прадідусь. Уночі біг вовчик і зачепив кураїнку, вирвавши її з грунту. Більше вона не могла пити водичку, живитися. Припекло сонечко і висушило кураїнку. Подув вітер – і покотив її полем. Капали сльози з її очей, боляче було відриватися від свого роду. Зачепилась вона за дерево в лісосмузі, а на ранок подув вітер з іншого боку, знов покотив її через поле. І стала вона перекотиполем…

- Діти, так і людина, як рослина, не може жити без родинного живлення. Жити на світі без зв’язків із родом, без родинної підтримки дуже важко.

Подивіться, яка чудова і квітуча наша Україна! Родина - це не тільки рідні, родичі. Це – і школа, в якій зараз ви вчитеся, живете, і весь український народ. Родина до родини – народ. Ми з вами всі – український народ, який складається з родин малих і великих, дружніх і працьовитих. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша Україна збагачується культурою маленьких родин і сімей. І хочеться нам, щоб річка була повноводною, щоб велика родина наша була повноводною, щоб велика родина наша була красивою, щасливою. Потрібно вивчати, шанувати свій народ, його землю, мову, рідний край, бо ми – частинка всього цього нам рідного, не порушуючи законів, якщо ми в кожній сім’ї будемо вирощувати квіти любові, поваги, добра, взаєморозуміння, здоров’я,то нам буде дано право жити в чудовій державі.

Виходять діти в в українських костюмах з хлібом і сіллю на рушнику. Кланяються гостям. Вручають хліб-сіль. Звучить пісня «Зеленеє жито»

Вероніка Т.: Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро

Стрічаємо з хлібом,

Любов’ю і миром.

Анастасія С.: На рушниксвятковий

Хліб поклали з сіллю,

Щоб легкі дороги славили країну,

Щоб у нашій праці і гучнім весіллі

Шанували в світі над усе людину.

Анастасія С.: Хліб підносимо вам і сіль

На біленькім рушникові,

І вклоняємось аж до землі,

Щоб завжди були ви здорові.

Діана К.: Хай здоров’я не зраджує вам!

Будьте завжди такі ніжні, рідні та милі!

Щоб вам радість і щастя й любов

Вишиваним цвіли рушником.

Марко Т.: Родина, рід, народ -

Які слова святі.

Це Україна, батько, мати,

Прадід твій і дід.

Звучить пісні «Я українець» у виконанні М.Поплавського

Станіслав П.: Для кожного із нас Батьківщина починається з чогось маленького, незначного, на перший погляд (гніздечко ластівки, стежини до рідного краю – дому, запаху чорнобривців, м’яти, любистка біля хати…). Цей рідний край втілює в собі те, із чого починається Вітчизна, що назавжди входить в душу.

Сергій П.: Чи зігрієш поріг

У краях загадкових,

Як тепла не зберіг

Де колиска вербова?

Анатолій П.: Кожна людина мусить пам’ятати, звідки вона родом, де живуть її батьки, де поховані її предки. Найріднішим місцем для кожного є дім, де пройшло дитинство, де живуть батьки.

Денис Я.:З маминої колиски виростає любов до того місця, де народився, любов до батьків,до людей, до оточуючої нас природи.

Рахмі: Любити людей – це робити все для того, щоб люди навколо нас були кращими, духовно багатими, об у кожної людини, з якою ми зустрічаємось, щось хороше залишилося від цієї зустрічі.

Олександра С.: Батьки нас навчили вітатися простими й добрими словами: «Доброго дня», «Бажаю добра», «Добра і щастя вам», «Усього доброго». Це не лише знак ввічливості, а вміння радіти за успіхи іншої людини, вияв поваги, довіри. Добрі слова живуть у душі людини з дитинства.

Анастасія К.: Споконвіків у кожній родині вчили поважати старших. Це закон нашого життя. Старші-мудріші, духовно багатші. Вони передають із покоління в покоління ті зерна народної мудрості, яких ви і в книжках не знайдете. Кожна людина бере щось корисне від спілкування зі старшими.

Звучить пісня «Дорогі мої батьки» у виконанні М.Поплавського

Марко К.: Через тисячі літ,

Через товщу віків

Проростає, мов промінь,

Мудрість наших батьків.

Аміна: Береже від лихого

І розумному вчить

Як до лона земного

Нахилити блакить.

Діана К.: Послідовники роду,

Охоронці ідей, зберігали природу

І любили людей.

Звучить пісня «Сік землі»

Вихователь: Діти, без чого не може існувати гарна сім’я?

На сцену виходять 3 дівчинки – Любов, Добро і Радість

Вероніка Т.: Я – Любов – найбільше в світі почуття!

Вона не має меж, вона безкрая.

З любові починається життя,

Вона усе найкраще починає.

І крила для польоту нам дає.

І доброту народжує і ліску.

Пустіть любов у серденько своє,

Вона народить в ньому дивну казку.

Марко Т.: Я – Добро

Як ви думаєте, з чого починається людина?

Людина починається з добра,

Із ласки, щирості, любові,

Із батьківської хати і двора.

Із теплоти, що є у кожнім слові.

Людина в світ приходить для добра,

Щоб в світі цім добро творити.

Вам розуміти, діточки,пора,

Що в серденьку з любов’ю треба жити.

Анастасія С.: Я –Радість. Як без мене жити?

Я з задоволенням іду до всіх!

Веселим жартом можу насмішити,

Люблю здоровий, життєдайний сміх!

Я – Радість! Як без мене жити?

Тому прийшла сьогодні я до всіх,

Щоб в свято вас розвеселити.

Подарувати вам веселий сміх.

Звучить колискова пісня у виконанні Н.Матвієнко

Поліна: Слово народжується ще до появи дитини на світ. Співає мама ніжну колискову пісню, і немовлятко відчуває ніжне слово на рівні своїх почуттів.

Денис Я.: Якщо у людини душа чиста, о слова будуть добрі, хороші. І сама суть слова залежить від того, що є в душі людини.

Анастасія С.: У народі здавна побутує повір’я, що слова, як і думка, здатні матеріалізуватися, тобто, повертатися до людини підсиленим у своїй дії. Хороше слово повертається добром, лихе слово – злом. Від поганих, лайливих слів виникають хвороби, невдачі. Саме у малокультурних родинах, де вживаються лайливі слова, виникає більше всяких бід і не щастить.

Недаремно у Святому Письмі часто зустрічаються застереження від лихослів’я. отже, кожен повинен слідкувати за своєю мовою, за поведінкою, відношенням до інших, щоб не накоїти собі біди.

Вероніка Т.: Зараз можна почути нецензурні, образливі слова з екранів телевізорів, в текстах пісень, по радіо, серед молоді. Це є свідчення того, що у нас на низькому рівні культура тих людей, які покликані нести елементи культури у народ. У культурної людини, крім зневаги, ці горе – артисти, нічого хорошого не викликають.

Вживання нецензурних слів не є мірилом дорослості юнака, а швидше – його безкультур’я і зневага до оточуючих людей та накликання біди у своє життя.

Марко Т.: Мудрими є ті батьки, які не вживають лайливих слів і слідкують за тим, які слова говорять їхні діти. Гріхом є вживання лайливих слів у присутності жінки, дівчини, дитини, людей похилого віку. Кожне вимовлене нецензурне слово – дає певну характеристику того, хто вимовляє їх.

Марко К.: Отже, будьмо мудрими! Не треба засмічувати нашу рідну, красиву мову різним брудом. Не накликайте на себе різні біди. Поважайте традиції мудрих предків. Слідкуймо за тим, що говоримо.

Станіслав П.: Наші предки великого значення надавали батьківському благословенню. Вдумайтесь: благословення – це благе, добре слово. Воно має велику силу,бо ніхто так не бажає своїй дитині добра, як батьки.

Вихователь: Ось послухайте інсценізовану розмову матері з донькою.

Доня(Олександра С.): Розкажіть мені, мамо про вишні…

Їх було так багато в саду?

Мати(Вероніка Т.): Були, доню, морози невтішні,

А вони кого хочеш зведуть.

Донька(Олександра С.): Розкажіть мені, мамо, про роки –

Чи спливають помітно вони?

Мати(Вероніка Т.): Роки, доню, помітні…допоки…

Матерів пам’ятаєте ви.

Анастасія С.: Сім’я як одне з найбільш соціальних досягнень людства пройшла складний шлях розвитку. Кожна людина не є сама по собі у світі. Вона починається від своїх батьків, які мають святий обов’язок виховувати дітей. Так, у Біблії зазначається, що син Божий Ісус Христос народився і виховував ся в сім’ї добропорядного теслі Йосипа та його дружини Марії. У текстах Святого Письма розповідається про батьківські турботи, пов’язані з народженням, збереженням здоров’я та вихованням майбутнього Спасителя людей.

Анатолій П.: Отже, вже з найдавніших часів людство усвідомлювало значення родинного середовища для виховання дитини і зміцнення моральних устоїв дорослих. Ось погляньте на складену павутину сім’ї.

,Учень дає пояснення складеної павутинки сім’ї.

Марко К.: Головним охоронцем ладу в родинних взаєминах виступав звичай, що був законом буття. Людину, яка не знала своїх предків, вважали безрідною, вона не мала шани.

Станіслав П.: Саме в родині дитина мала отримати перші уроки любові до батьків, звичаїв, землі. Незнання дерева роду свого, за переконанням пращурів, обертається в наступних поколіннях великою бідою. І щоб такого не сталося, батьки, матері, дідусі, бабусі розповідали своїм маленьким нащадкам про історію їхнього роду, їхньої родини. Людина без власного минулого дуже слабка, вона як сирота в Космосі.

Діана К.: Душі предків їй не допомагають, бо нічого не знатимуть про неї. Тож кожен з вас повинен якомога більше дізнатися про свій рід: про дідуся, бабусю, прадідуся, прабабусю, дядьків, тіток, двоюрідних сестер і братів, їхніх дітей…Запишіть їхні прізвища, імена роки життя. Поцікавтеся, ким вони були, чим займалися, де мандрували. Спробуйте написати історію свого роду, намалюйте генеалогічне дерево, де нижні гілки – старше покоління, а верхні – це ви(ваша сім’я)

Станіслав П.: «Батьківщина» і «батьки» - слова одного кореня. Це не випадково, адже батьки(батько і мати) для дитини є першими і головними представниками Вітчизни. Батьки суспільством призначені бути першими вихователями своїх дітей. А батьківське слово для дитини – святе.

Звучить пісня «Росте черешня в мами на городі» у виконанні М.Поплавського. Діти теж співають цю пісню

Поліна: Шанувати батька й матір – одне з головних родинних повчань.

Шануйте рідне слово мами,

Що вміє вчасно зло спинить.

Пишіть листи, шліть телеграми,

Бо кожна мить – остання мить…

Сергій П.: Ми часто у житті звертаємось до мами,

Любові і тепла не вказати словами,

Бо кожна мама – роду берегиня,

А тато – це опора, приклад та сім’ї надія.

Звучить «Пісня про Матір» (муз. І.Поклада, сл. Б.Олійника у виконанні Т.Повалій)

Марко Т.: В основі традиційного родинного виховання в українському суспільстві одвіку є праця. Обов’язком батьків було прищепити дитині не лише трудові навички, а й любов до праці, потребу в ній, нетерпимість до ледарства й байдикування. У народі вважалося, що праця – це не лише джерело всіх благ і бажань, а й основа гарних почуттів і доброго настрою.

Вероніка Т.: З малих літ вкорінювалися в душі написані закони:

- Вставати із сонцем та далеко по заході сонця лягати і весь це й час працювати, бо «Бог сердиться, як змарнуєш час»;

- Спочатку давала їсти домашнім тваринам, а потому вже до столу самі сідали;

- Якщо лишити роботу незакінченою – ганьба!

- Впала долі скибочка хліба, крихти – неодмінно підійми, і поцілувавши, поклади на стіл. Ще з молоком матері засвоювалася пошана, бережливе ставлення до святих: до молитви, до людей, до хліба;

- Зайшов до хати – зніми головний убор, привітайся.

Рахмі: Дитина ще не вміла говорити, а вже розуміла своєю малою голівкою, що можна, а що – ні. Батьки навчають дітей, що вони на землі в гостях: дивись, як сідаєш, що кажеш, що робиш… Треба так жити, щоб лиха не чинити, бо хоч через сто років, а покинеш цей світ. А звіт треба держати потому перед Богом.

Вихователь: Ось таких написаних законів було багато. Це ті правила, які сьогодні і кожний день ми вчимо вас і прививаємо, на перший погляд, прості елементи культури. Це та культура, з якою ви повинні йти в життя. Ось подивіться сценку «Татова порада».

Звучить пісня «Юний орел»

Автор(Анастасія К.): Прибіг щодуху син додому,

До тата голосно гука:

Син( Сергій П.):А я провідав у лікарні

Свого товариша – дружка!

Тож правда, тату, я чутливий

І маю серце золоте!?

Автор(Анастасія К.): Замисливсь тато на хвилинку

І так сказав йому на те:

Батько( Анатолій П.): Коли б тебе в тяжку годину

Людина виручить з біди,

Про це добро аж поки віку,

Ти, синку, пам’ятай завжди.

Коли людині щиросердно

Ти зробиш сам добро колись,

Про це забудь, аж поки віку,

Мовчи й нікому не хвались.

Звучить «Пісня про сина» у виконання Н.Шостак

Поліна: Роби добро, - мені казала мати, -

І чисту совість не віддай на шмати

Благословенний мамин заповіт

Ніхто в мені не зможе поламати.

Вихователь: Український народ має мову і склав багато приказок, прислів’їв про сім’ю, її відносини, її значення в житті кожної людини. Ось я зараз буду називати приказки, прислів’я, а ви будете розкривати їх зміст, або продовжите зміст.

Робота з залом.

1. «За недобрі слова – іде кара»

2. «Язик – мій друг»

3. «Язик – мій ворог»

4. «Язик бруднить наше тіло»

5. «Вода все сполоще, а злого слова – ні»

6. «Дурний язик – голові не приятель»

7. «Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш»

8. «Умій сказати, умій і змовчати» - слідкуй за своєю мовою.

9. «Обмова – полова: вітер її рознесе, але й очі засипле» - сказав негарно, тож тобі буде лихо.

10. «Не кажи погано, бо всяка хвилина йде» - слово, голосно сказане, конче сповниться.

Продовжити прислів’я:

« Скажи слово, а нещастя…(готово)»

«Від теплого слова і лід …(розтане)»

«Гостре словечко коле…(сердечко)»

«Добре ім’я – найкраще …(багатство)»

«Мовчи глуха – менше …(гріха)»

«На землі немає щастя без …(сім’ї)»

«З родини «Яблуко від яблуньки недалеко …(падає)»

«За науку цілуй батька й матір у …(руку)»

«Який дуб – такий тин, який батько – такий…(син)»

«Не навчив батько, не навчить і …(дядько)»

«Який кущ – така калина, яка мати така й …(дитина)»

«Яке дерево, такі в нього квіточки, які батьки, такі …(їхні діточки)»

«Як мати рідненька, то й сорочка …(біленька)»

«Як під сонцем квітам, так з матір’ю… (дітям)»

За кожну правильну відповідь діти отримують фішки

Коли діти в залі працюють з прислів’ями та приказками, інші розгадують кросворд «Моя родина»

Закінчи речення. Вставні слова, які називають члена сім’ї (родини), впиши в клітинки.

1. Дочка моєї мами – то …сестра.

2. Найбільше в нашій хаті свято, коли приходить з роботи …тато.

3. Своїх онуків розуму навчає старенький..дідусь

4. Найбільше пестить і голубить свою дитину …мати.

5. Батькам на втіху росте здоровий, розумний їхній …син.

6. Твою матусю донечкою кличе твоя … бабуся.

Денис Я.: Зіркою,може, тобі – сяйнуть-

Має не кожен до цього дар.

Серцем розкрийся, виходячи в путь,

Блисни – і людям віддай його жар.

Будь лиш Людиною, хлопчику мій!

Будь!

Звучить пісня «Мамина черешня» у виконанні М.Поплавського

Аміна: Де злагода в сімействі,

Де мир і тишина,

Щасливі там люди,

Блаженна сторона.

Їх Бог благословляє,

Добро їм посилає

І з нами вік живе!

Анастасія С.: Справді, часто так буває: виростають діти і покидають рідне гніздо. А матір старіє, тяжко ступаючи, дивиться на дорогу, щоб побачити дітей, поговорити з ними.

Вихователь: Тож ніколи не забувайте про свою матір, яка дала вам життя, про теплу, затишну хату. Якщо батьків вже немає на цьому світі, навіщайте їхні могилки.

Сім’я – це святиня людського духу, благородних людських почуттів, це невсипуща хранителька національних звичаїв і традицій, пам’яті предків. Людина є смертною. А рід, родина (сім’я) – безсмертні.

Треба завжди пам’ятати про своїх родичів, близьких і далеких, пам’ятати, що ти не окрема гілочка, а частина великого сплетіння багатьох поколінь. І кожен повинен оберігати гідність свого роду, продовження якого він є.

Марко Т.: Нас багато по світу, наче білого цвіту.

Отака у нас доля, і щаслива, й сумна.

Але є у нас мати, і Дніпро, і Карпати.

Є жива Україна,що говорить нам:

Діана К.:

- Послухайте. Діти, ох як мені важко,

Коли вас чекаю з давен-далини,

Я шлю вам назустріч цю пісню, як пташку

Вертайтесь додому, вертайтесь скоріш.

Звучить пісня «Одна калина» у виконанні С.Ротару, сл.В.Куровського, муз. Р.Квінти

Вихователь: То ж пам’ятаємо ми з вами, якщо сильна родина (сім’я), рід – міцна буде наша ненька Україна. Тому слід згадати забуті родинні свята, звичаї, щоб поєднували вони нас, а в єднанні –наша сила і щаслива доля.

А для щастя треба зовсім небагато:

Сонце, зорі, небо і весела хата.

А у хаті – рідні, друзі,мати й тата

Щоб любов і радість там жила крилата.

Щоб були стосунки в сім’ях добрі й щирі,

І зростали дітки в злагоді і мирі.

Щоб була робота в тата й мами

Діток пригортали вони ніжними руками

Звучить пісня «Україна» у виконанні М.Поплавського.

Вихователь: Ось і закінчився наш виступ, де ми хотіли розкрити про сім’ю (родину), її духовну цінність в житті людини.

Звучить пісня – побажання «І у вас, і у нас»

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.