Ти і твоя сім’я

Виховну годину підготувала й провела вихователь Сигерич Г.В.

Мета: Поглибити знання дітей про сім’ю, про основні обов’язки членів сім’ї — кожен член великої родини має дбати про красу, чесність і порядність свого роду. Виховувати шанобливе ставлення до старших членів сім’ї.

Обладнання: тематичні малюнки (родин), мікрофон,

Хід виховної години

1. Вправа «Мікрофон».

— Що означає слово сім’я?

Сім’я — група близьких родичів (чоловік, дружина, батьки, діти та інші, що живуть разом).

Вихователь читає вірш Н. Чемериса «Що таке сім’я».

Розкажу вам, друзі, я,

Що таке моя сім’я.

Разом дружно проживаєм

І пісні про це співаєм.

Люба матінка моя,—

Як пишаюсь нею я!

В неї руки золотії,

Серцем кожного зігріє.

Тато сильний і завзятий —

Він господар в нашій хаті.

Все майструє, все ладнає,

Бо до всього хист він має.

Дід і бабця у пошані —

Вони праці ветерани.

Всіх онуків міцно люблять

І, як пташенят, голублять.

Є у мене ще й брати —

Кращих в світі не знайти.

Ось і вийшло: всіх сім «я»,

Знайте, це і є сім’я.

2. Мозковий штурм.

— Навіщо людині сім’я?

3. Короткі розповіді дітей про їхні сім’ї.

Діти називають ім’я та по батькові батьків, дідуся, бабусі.

— У кого ще живі прабабусі і прадідусі? Назвіть їх.

— Народне прислів’я говорить: «Хто не знав змалку діда, тойдобра не звідав».

4. Розповідь вихователя. Мати і батько, бабуся й дідусь — найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від батьків ми одержуємо життя. Вони вчатьнас людських правил, оживляютьнаш розум, вкладають у нашівуста добрі слова. Так є, так і було в Українізавжди.Слово батьків або старших у родині було законом для молодших. Вони вже змалку мали свої обов’язки, вчилися різної роботи, посильно працювали. Дівчатка переймали науку від матері табабці — вчилися прясти, вишивати, ткати, розписувати писанки,шити одяг, давати лад у хаті. Хлопчики навчалися чоловічогоремесла від батька чи діда.Наприклад, колись було заведено, що дівчинка 7—10 роківмогла вже вишити собі сорочку. Дітей брали з собою на сінокіс,на жнива, по гриби, по ягоди, на ярмарок, у гості.Діти у сім’ї завжди були зайняті. Старші бавили менших братиків і сестричок, змалку пасли худобу.Старші розповідали меншим багато казок, легенд про історичні події. Дітей любили, але завжди ставилися до них вимогливо, дозволяли далеко не все, за провини часом карали. Існували певніправила поведінки для дітей.Сьогодні життя інше. Але ніхто не заперечує, що найбільшевиховує дитину сім’я.

5. Інсценізація вірша А . Костенка «Домашній твір».

А в т о р. (Пантелимонова Оксана) Вітько-бідак страждає так,

Аж здригує ногами!

Він — за столом,

Він пише твір:

«Я допомагаю мамі».

Старанно олівець гризе

Та супить брови грізно.

Але нічого — хоч умри! —

До голови не лізе…

Та ось тихесенько зайшла

В його кімнату мама.

М а м а (Михайлов Іван) Вітюнь, будь-ласка, в магазин сходи за сірниками.

С и н (Михайлов Іван) Ідея!

А в т о р .(Пантелимонова Оксана Вигукнув синок,

А мамі…

С и н . (Михайлов Іван)Ну й морока!

Сама іди! Я твір пишу —

Роблю важкі уроки.

А в т о р .(Пантелимонова Оксана) І мама вийшла … А Вітько Швиденько пише в зошит.

С и н (Михайлов Іван)(пише). «Я в магазин завжди ходжу,

Коли мене попросять…».

А в т о р .(Пантелимонова Оксана) Хвилин за десять мама знов

З’являється у дверях.

М а м а .(Михайлов Ліля)Вітюнь, картопельки начисть,

А я зварю вечерю.

С и н . (Михайлов Іван)Сама начисть.

А в т о р . (Пантелимонова ОксанаКричить Вітько. Та так, що ледь не лопне.

С и н . (Михайлов Іван)Я твір пишу! Я — зайнятий! Сама вари картоплю!

А в т о р .(Пантелимонова Оксана) Виходить мама, а синок

Писати знов сідає.

С и н (Михайлов Іван)(пише). «Я мамі сам варю обід, Вечерю та сніданок…».

А в т о р .(Пантелимонова Оксана) Радіє син.

С и н . (Михайлов Іван)Не твір, а люкс!

Оцінка буде гарна!

А в т о р .(Пантелимонова Оксана) І геть не думає про те,

Що він радіє марно…

6. Бесіда про основні обов’язки в сім’ї.

· Хто впізнав себе у поведінці Вітька?

· Кожен член нашої сім’ї має свої обов’язки, свої заняття. Назвіть свої обов’язки. А ваші товариші дадуть оцінку, як ви їх виконуйте.

7. Гра «Домашні предмети».

Вихователь ділить дітей на групи, по три-чотири в кожній. Одинвихованець з групи — дитина, інші — різні предмети домашньоговжитку, наприклад: віник, відро, ножик, каструля, губка тощо.У грі предмети домашнього вжитку розказують дитині, яквони служать людям, і просять частіше їх використовувати.

8. Творче завдання «Для моїх рідних».

Вихователь просить дітей записати на окремому аркуші імена всіх членів своєї сім’ї, залишивши простір між ними. Під кожнимім’ям діти повинні записати як мінімум чотири речі, як їх любитьтой або інший член сім’ї. Потім на іншому чистому аркуші діти знову записують імена всіх членів своєї сім’ї. Використовуючи свій перший список, дітимають написати біля імен своїх близьких те, що вони (діти) моглиб зробити, щоб подарувати своїм рідним радість і задоволення.Таким чином вийде план любові для всієї сім’ї.

Висновок: у дружній родині всі піклуються одне про одного.Дітям необхідно шанобливо ставитися до старших членів сім’ї.Їм потрібні увага, турбота, ласка, розуміння.

9. Розповідь вихователя про пошану до батьків.

«Шануймо наших батьків!» — так велить Біблія. Майже триз половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримавпророк Мойсей від Бога на горі Сінай, були вирізьблені слова:«Шануй батька твого і матір твою, щоб добре було тобі та щобдовголітнім був ти на землі».

Шанування батьків — один із найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей. Батьки вас ростять, виховують,учать добра, пестять, люблять. І як же не відплатити їм пошаною,любов’ю, ласкою і допомогою?

Кому не доводилося бачити, якою радістю спалахують старечіочі, коли онук чи онука скаже: «Дорогенька моя бабусю». А якщовони не відчувають уваги, піклування, їм здається, що вони є тягарем, чимось зайвим, непотрібним для своїх дітей, онуків.Наші батьки — це мама і тато, а батьки наших батьків — дідусь і бабуся.

Тільки вони нічого не пожаліють для своєї дитини,це вони у хвилину небезпеки ніколи не згадають про себе, всевіддадуть для того, щоб захистити свою дитину, не зупинятьсяні перед якими труднощами, щоб жилось їм краще. Їхня любовне знає кордонів страху, сумнівів, розрахунків.Вони тяжко страждають, якщо їхніх дітей спіткало лихо,і розцвітають, стають молодшими, веселішими, сильнішими, колибачать, що їхні діти виросли порядними людьми.

Батьки — захист і притулок для дитини. Все-все, що є в нас найкращого, всевід них — рідненьких.

10. Робота з прислів’ями.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Яке дерево, такі в нього й квіточки, які батьки, такі й діточки.

Який кущ, така й калина; яка мати, така й дитина.

Яка сім’я, такий і я.

Який дуб, такий тин; який батько, такий син.

Мати одною рукою б’є, а другою гладить.

Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.

Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого,як мати дитині.

На сонці добре сидіти, а коло мами добре жити.

Добре й батькам, як дитина в славі.

11. Гра «Хто розуміє без слів?».

Працюємо по рядам. (дві команди) Першадитина з першого ряду беззвучно, одними губами, вимовляє ім’якого-небудь зі свого ряду. Діти з другого ряду повинні вгадати,кого вона назвала. Якщо ім’я не вгадали, то той, що загадав ім’я,говорить уголос яку-небудь якість цієї людини, наприклад: цевесела (смілива, добра, розумна) людина.Потім ім’я загадує той хто вгадав або перша дитина з другого ряду, а вгадуютьдіти з першого ряду. І так далі гра продовжується.

12. Бесіда.

· Чи розуміють вас ваші близькі та друзі?

· Що ви відчуваєте, коли вас не розуміють?

· Як ви думаєте, що необхідно зробити для того, щоб вас кращерозуміли?

· Як дітям навчитися краще розуміти батьків, а батькам — дітей?

· Яка найголовніша якість необхідна, щоб краще розуміти однеодного?

· Як дівчаткам навчитися краще розуміти хлопчиків, а хлопчикам — дівчаток?

13. Легенда про батьків (читає Пантелимонова Олена)

Трапилося це дуже давно. На нашу землю прийшла біда: напали страшні засухи, суховії зачастили, чорний мор пробіг, щовже й жити було нічим. І захвилювалась молодь усіх племен: навіщо нам старці? Не сіють, не жнуть, не полюють, останнє мусимовідбирати від малих дітей і їм давати! Вирішили всіх до Зміїногоурвища покидати, хай умирають там! Повивозили, повиносили

своїх бабусь і дідусів.Та в родинах достатку більше не стало, порядку не додалося,щастя не з’явилось…

А ось у великій родині Добряченків старший син Мирославтак жалів свого батька, так любив його, що не зміг покинути напризволяще без допомоги.Він сховав тата в печері, і носив йому їсти-пити, доглядавйого рани. Одного разу, коли син розповів, що знову недоріді хліба не зберуть навіть на насіння, старий батько порадив: «Мирославе, навчи своїх односельців встати до сходу сонця і вийтив поле, поки роса не збита, і побачать люди стежинки — то миші до своїх сховищ шляхи проклали. Пройдіть ними, і в кожномусховищі по пуду-два зерна знайдете». Так і зробили племена і невимерли з голоду.Мирославів батько якось сказав синові:

— Відчуваю, любий, насувається ще одна засуха, така, якоїдо того не було в наших краях. Порадь людям прорити канаву відріки до Крутої балки і наповнити її водою.Так він врятував молодь свого племені, сусідські племена.

А люди думали, що то Мирослав такий мудрий. І признався тодіюнак, що його мудрість була лише в тім, щоб урятувати батькавід смерті.Захвилювалися всі, адже в кожній сім’ї були страчені дідий прадіди, мудрі старожили. І тоді принесли Мирославового батька на руках, і поклонилися йому вдячно, і зробили старшим надусіма племенами. Відтоді у племенах слов’янських народів із повагою ставилися до мудрих старців, і ні в кого не підводиласярука на своїх батьків.

14. Заключне слово вихователя.

— Чого вчить нас ця легенда?

«Три біди є у людини — смерть, старість і погані діти»,— говорить українська мудрість. Старість неминуча, смерть невблаганна — перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежитьне тільки від батьків, а й від самих дітей. Тож завжди намагайтесябути слухняними і вихованими, турбуйтеся про своїх батьків і незавдавайте їм прикрощів.

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.